Законодавець визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Отже, наявність різного роду ризиків є однією з особливостей здійснення господарської діяльності. Для забезпечення сталого функціонування, а також задля отримання стабільного очікуваного прибутку виявлення та попередження таких ризиків має суттєве значення.
Безпека договірних відносин завжди залежить від багатьох чинників, як зовнішніх, таких як загальноекономічна ситуація, курс валют, політична стабільність, так і внутрішніх — неблагонадійність конкретного контрагента, несподівані фінансові проблеми в останнього.
Одним із видів ризиків, що виникають при здійсненні господарської діяльності, є ризики, які мають місце при укладенні угод з контрагентами.
Перед укладенням будь-якої угоди суб’єкту господарювання слід обдумано підходити до вибору контрагента, а також проводити ретельну перевірку наявності у такого контрагента ризиків невиконання договірних зобов’язань.
До укладення договору, як правило, усі контрагенти вказують на те, що вони своєчасно та належним чином виконають свою роботу (нададуть послуги належної якості, поставлять товари у необхідній кількості тощо). Але після укладення договору та сплати авансового платежу може виникнути ситуація, що контрагент нічого з обіцяного не виконає, або ж виконає частково. Для уникнення таких ризиків і проводиться перевірка контрагентів.
Як правило, у великих компаніях перевіркою контрагента можуть займатися різні спеціалісти та навіть відділи – співробітники служб безпеки, юристи, бухгалтери. Вони мають вже напрацьовані механізми і сценарії перевірки та можуть приділяти достатньо часу, аби впевнитись в надійності майбутнього договору. А от в нових компаніях з невеликим штатом, а також у фізичних осіб-підприємців часто немає достатньо ресурсів, аби оцінити надійність компаній перед початком співробітництва.
Загалом, рекомендовано перевіряти компанії, з якими відбувається співпраця, регулярно – як на етапі перемовин та укладання договору, так і в процесі виконання домовленостей. Однак, особливу увагу на надійність контрагента варто звернути коли співпраця відбувається вперше, якщо договір передбачає передплату, або ж якщо передбачається розстрочка або відстрочка платежу.
Проте і з компаніями, що вже доводили свою надійність, можуть виникати проблеми. Тож варто моніторити основні зміни, аби не втратити свої гроші та не наражати себе на додаткові перевірки контролюючих органів.
Перш за все, перевірку контрагента можна здійснити за допомогою відкритих джерел інформації. Так, дані можна отримати із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиного державного реєстру судових рішень, Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Єдиного реєстру боржників, Реєстру платників ПДВ тощо, а також використовуючи інші інформаційні бази даних. Зазначену перевірку можна провести самостійно або ж із залученням відповідних фахівців.
Наразі досить актуальним видом перевірки контрагента є перевірка за соціальними мережами. Так, можна дослідити сторінку компанії у соціальній мережі. Тут важливу для перевірки інформацію можуть містити дописи такої сторінки контрагента, перелік осіб, що є підписниками, та, відповідно їх коментарі тощо. Також особливої уваги заслуговують відгуки про працівників контрагента, наприклад, у мережі Facebook, LinkedIn, Glassdoor тощо. Цікавими можуть бути і сторінки посадових осіб контрагента у соцмережах.
Необхідно зауважити, що у випадках, коли є намір вступити у договірні відносини з іноземним елементом, варто використовувати пошукові системи, що популярні саме у країні цього контрагента.
Також як на етапі переговорів, так і впродовж співпраці слід перевіряти статутні документи контрагента та підтвердження повноважень осіб, які підписуватимуть угоду або ж виконуватимуть інші юридично значимі дії.
Залежно від предмету договору перевірці підлягає наявність та строк дії дозволів, ліцензій контрагента.
За наслідками перевірки суб’єкт господарювання може отримати важливу та актуальну інформацію про свого потенційного контрагента: адресу місцезнаходження, відомості про керівника, розмір статутного фонду, учасників та кінцевих бенефіціарів, історію усіх реєстраційних змін компанії, актуальний стан контрагента; види діяльності контрагента, інформацію про дату реєстрації контрагента та його взяття на облік платником податків, репутацію контрагента та його посадових осіб, наявність будь-яких судових спорів, у тому числі й відкритих кримінальних проваджень тощо.
Отримана інформація дозволить уникнути ризиків щодо невиконання контрагентом договірних відносин, порушення умов угоди, її розірвання, визнання договору недійсним тощо. Також можна уникнути складнощів із притягненням контрагента до відповідальності, а головне – негативних репутаційних наслідків для бізнесу через неблагонадійність контрагента.
Окремо слід приділити увагу контролю над спілкуванням з контрагентом. Тут важливим є правило, що всю комунікацію з контрагентом обов’язково потрібно регламентувати. Наприклад, доцільною є фіксація усіх засобів зв’язку (адреса електронної пошти, номер телефону тощо) осіб, які уповноважені вести комунікацію від імені сторін та здійснення комунікації лише через такі погоджені контактні дані. Не зайвим є також дійти взаємної згоди, коли повідомлення вважається врученим при кожному способі доставки. Це у свою чергу дозволить усунути ризики непорозумінь та унеможливить негативні маніпуляції щодо існуючих між сторонами домовленостей.
Отже, при укладенні угод суб’єкту господарювання важливо досягти взаєморозуміння з контрагентами взаєморозуміння, а також вибудовувати ділові відносини з партнерами на принципах взаємної довіри й поваги. При цьому слід завжди пам’ятати про заходи безпеки і здорової обережності, щоб уникнути настання негативних наслідків.
Інна Цесельська,
Старший адвокат АО «Кравець і партнери»
+380-44-229-6950
