У сучасному світі інформація є одним із найцінніших ресурсів. Open Source Intelligence (OSINT) – це метод збору, аналізу та використання даних з відкритих джерел, який набуває все більшого значення у юридичній практиці. Юристи та адвокати активно застосовують OSINT для перевірки контрагентів, збору доказів, розслідування кримінальних правопорушень та аналізу правових ризиків.
Цей підхід дозволяє ефективно отримувати, аналізувати та використовувати інформацію з відкритих джерел для правових досліджень, судових справ і корпоративних розслідувань. У статті розглянемо ключові методи роботи з OSINT, особливості аналізу даних та юридичні аспекти використання цієї інформації.
Варто заначити, що одне з ключових питань у роботі з OSINT є перевірка достовірності отриманої інформації (оцінка надійності першоджерела; звірка інформації з декількома незалежними джерелами; дослідження цифрових слідів, таких як дата та місце створення документа чи фотографії і т.д.).
Основні можливості OSINT
OSINT охоплює широкий спектр інструментів і методів, які дозволяють отримувати важливу інформацію з відкритих джерел. Юристи активно застосовують OSINT у своїй роботі, використовуючи різні методи та інструменти:
Отримання інформації з відкритих реєстрів:
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – дозволяє перевіряти компанії та їхніх засновників;
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – допомагає аналізувати власність та історію угод;
- Судові реєстри – містять інформацію про судові справи, що дозволяє оцінити правові ризики;
- Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень – містить відомості про невиконані майнові зобов’язання боржників;
- Єдиний державний реєстр декларацій – містить інформацію про майновий стан, місце роботи, сімейні зв’язки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- та інші реєстри.
Пошукові системи та архіви – дозволяють отримати доступ до статей, публікацій і новин
Соціальні мережі – можуть бути джерелом важливої інформації про осіб та компанії.
Окрему увагу варто приділити аналізу та моніторингу соціальних мереж. У сучасному цифровому світі соціальні мережі відіграють ключову роль у зборі інформації, оскільки багато людей активно демонструють своє життя в режимі реального часу. Ця відкритість може бути корисною при аналізі фінансового стану особи, особливо у судових спорах.
Наприклад, розглянемо ситуацію: колишня дружина подає позов до батька дітей про стягнення аліментів. Оскільки офіційного доходу у відповідача немає, він погоджується лише на мінімальний гарантований розмір виплат. Однак, аналіз його активності в соціальних мережах показує, що чоловік регулярно подорожує на відпочинок за кордон, відвідує дорогі ресторани, має розкішний автомобіль та проживає у престижному районі міста.
Чи можуть скриншоти з соціальних мереж слугувати достатнім доказом для суду? Однозначно таку інформацію до суду варто подавати в поєднанні з іншими доказами. Наприклад, інформація отримана із соціальних мереж щодо закордонних поїздок може стати підставою для подання адвокатського запиту до Адміністрації державної прикордонної служби щодо фактів перетину кордону відповідачем. Аналіз соцмереж допоможе з’ясувати назву готелю, де відпочивав відповідач, а відкриті дані дозволять встановити вартість проживання в цьому готелі, середній чек у ресторанах, вартість оренди житла в елітному районі міста, ціну автомобіля і т.д. Тобто, комплексний підхід до збору та аналізу таких даних підсилить аргументацію позивача та сприятиме встановленню реального фінансового стану відповідача. Таким чином, інформація з відкритих джерел може бути цінним елементом доказової бази та відігравати важливу роль у формуванні юридичної стратегії у справі.
Розглянемо інший приклад використання можливостей OSINT у роботі юриста.
Клієнт звернувся до адвоката або юриста з проханням допомогти у підготовці договору з новим контрагентом. Одним із ключових аспектів є оцінка надійності останнього.
Першим кроком у перевірці контрагента є аналіз його реєстраційних даних. Слід уточнити правовий статус юридичної особи, дату її реєстрації та можливі зміни в офіційних документах за допомогою інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Це дозволить зрозуміти, наскільки стабільним та легітимним є цей суб’єкт господарювання.
Далі варто дослідити, чи фігурує контрагент у судових провадженнях. Для цього можна скористатися офіційними джерелами, такими як сайт Судової влади України або Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР). Це допоможе з’ясувати, чи є у компанії історія судових спорів.
Не менш важливим аспектом є перевірка наявності боргів. Для цього використовують Автоматизовану систему виконавчого провадження, а також Єдиний реєстр боржників. Якщо компанія має значні фінансові зобов’язання, це може свідчити про її платоспроможність та потенційні труднощі у виконанні договірних зобов’язань. Якщо потрібно, можна доповнити перевірку аналізом ділової репутації компанії або її фінансової звітності.
Такий комплексний аналіз, що базується на відкритих джерелах, суттєво знижує ризики укладення договору з недобросовісним, неплатоспроможним контрагентом і убезпечить від небажаних судових процесів у майбутньому.
В даній статті наведено лише окремі приклади застосування OSINT у юридичній сфері. Використання даних з відкритих джерел у роботі юриста значно розширює можливості збору доказів та забезпечує глибше розуміння обставин справи клієнта.
Висновки
OSINT є потужним інструментом для юристів, який дозволяє отримувати цінну інформацію з відкритих джерел, аналізувати її та застосовувати в юридичній практиці. Водночас необхідно дотримуватися законодавчих норм та етичних принципів, щоб забезпечити законність та точність отриманих даних.
Варвара Головатюк
Юрист АО Кравець і партнери
