Важливим складовим елементом забезпечення прав і свобод людини і громадянина є право на оскарження рішень дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади. Митне право є значною за обсягом і досить суперечливою галуззю права. Так, в залежності від конкретного виду рішення митного органу, а також в залежності від попередніх дій, які були вчинені у зв’язку з прийняттям рішення, його оскарження необхідно здійснювати за одним з трьох порядків, що значно ускладнює фактичну реалізацію права на оскарження рішень уповноважених посадових осіб митних органів та потребує підвищеної уваги від тих хто дане право бажає реалізувати.
Першим порядком в якому може бути оскаржено рішення посадових осіб митного органу є так звана процедура адміністративного оскарження, тобто оскарження рішення суб’єкта владних повноважень до органу вищого рівня.
Для митних постів органом вищого рівня являються митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости, щодо митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій органом вищого рівня є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (Державна фіскальна служба України).
Нормативно правовою базою, що визначає вимоги до оформлення, строків подачі, порядку та строків розгляду скарг на рішення митних органів є Глава 4 Розділу 1 Митного кодексу України, стаття 56 Податкового кодексу України (в частині оскарження податкових повідомлень рішень), а також Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Реалізувати право на адміністративне оскарження може кожна особа, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Митного кодексу України, вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов’язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України “Про звернення громадян”.
Однак слід мати на увазі, що відповідно до вже згаданого раніше Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 (далі Порядок), а саме відповідно до п. 2 Розділу І вказаного Порядку, ним визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі – рішення) під час адміністративного оскарження. Що в сукупності з п. 2 Розділу ІІ цитованого Порядку, яким визначається зокрема можливість оскарження рішень митниць до ДФС України, свідчить про те що саме вказаний порядок буде застосовуватись контролюючими органами при розгляді скарг на рішення митних органів.
Так, відповідно до Порядку, строк звернення зі скаргою в рамках процедури адміністративного оскарження становить 10 календарних днів з дня отримання скаржником копії відповідного рішення. Вказаний строк може бути поновленим за письмовим клопотанням скаржника у випадку якщо він, у межах строків звернення, перебував за межами України, перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден, перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду, мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально, був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Щодо вимог до оформлення скарги, то вона повинна містити прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу, найменування контролюючого органу, реквізити оскаржуваного рішення, підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі, обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства, вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу, відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду, адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, перелік документів, які додаються до скарги. Скарга підписується особисто платником податків, який її подає, або його представником, уповноваженим на підписання скарги. Якщо скарга підписується представником платника податків, до неї долучається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.
Контролюючий орган має право повернути скаргу без розгляду у випадку якщо: її не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання, скаргу подано з пропуском строку, крім випадків наявності підстав для його поновлення, про які мова йшла вище, скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати, до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково, платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу, платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
Закон не визначає процесуальні вимоги до рішення контролюючого органу про залишення скарги без розгляду, обмежуючись лише вказанням, що таке рішення повинно бути письмовим і повинно містити відомості про причини його прийняття.
За загальним правилом, розгляд скарг, поданих в порядку адміністративного оскарження здійснюється у закритому засіданні. Скаржник може заявити про намір брати участь у розгляді матеріалів скарги. Розгляд скарги у відкритому судовому засіданні здійснюється у випадку задоволення контролюючим органом відповідного письмового клопотання, поданого разом зі скаргою у формі, визначеній Порядком. У відкритому засіданні з розгляду скарги, крім скаржника та (або) його представника беруть участь також повноважених представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, уповноважених представників центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена, представників засобів масової інформації. Неприбуття належним чином повідомлених (за три дні до дати розгляду) учасників розгляду не є перешкодою для розгляду скарги. Клопотання про розгляд скарги у відкритому засіданні розглядається протягом 10 днів. Контролюючий орган не має права відмовити в задоволенні клопотання платника податків про розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні, за виключенням випадків, коли в клопотанні скаржника відсутні відомості, передбачені цим Порядком та/або в матеріалах справи наявні відомості, що становлять державну таємницю.
Що стосується строків розгляду скарг, то вони розглядаються протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги. Керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад двадцятиденний строк, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20 денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою не надсилається скаржнику протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь скаржника з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь скаржника, якщо рішення керівника контролюючого органу (заступника керівника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано скаржнику до закінчення двадцятиденного строку.
За результатами розгляду скарги контролюючий орган приймає рішення, яке повинне бути вмотивованим, тобто повинне містити конкретні посилання на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, з урахуванням матеріалів скарги, а також позицію органу по суті вимог чи заперечень скаржника.
Рішення за результатами розгляду скарги може бути оскарженим до органу ДФС вищого рівня. У випадку прийняття рішення ДФС України, воно може бути оскаржено виключно в судовому порядку.
Другим, різновидом процедури адміністративного оскарження являється оскарження рішень митних органів у вигляді постанов про порушення митних правил.
Основною особливістю адміністративного оскарження постанов у справі про порушення митних правил є те, що вказаний вид рішень митних органів відноситься до категорії рішень у справах про адміністративні правопорушення, що в свою чергу означає, що великою мірою процес їх оскарження регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, на відміну від інших рішень митних органів, строк на оскарження постанов про порушення митних правил обраховується не з моменту отримання відповідного рішення, а з моменту його винесення, хоча і складає 10 днів.
Разом з тим, вказаний строк може бути поновленим органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд.
Іншою особливістю оскарження постанов у справах про порушення митних правил є те, що єдиним органом митниці, уповноваженим на їх винесення є конкретна митниця, а отже оскаржити в адміністративному порядку дану постанову можливо виключно до ДФС України.
Що ж стосується строків розгляду скарг на постанову про порушення митних правил, то стаття 532 КУпАП, вказує, що такі строки встановлюються законом. Відповідно такі строки встановлюються Законом України «Про звернення громадян», і відповідно до ст. 20 вказаного Закону дорівнюють одному місяцю з дня надходження, однак можуть бути продовженими керівником органу, що розглядає скаргу або його заступником до 45 днів з обов’язковим письмовим повідомленням заявника.
Для прийняття рішення про скасування постанови про порушення митних правил, орган, що розглядає скаргу повинен встановити одну з наступних обставин: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, необ’єктивність або неповнота провадження у справі або необ’єктивність її розгляду, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду, неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення, накладення стягнення, не передбаченого Митним Кодексом України, наявність інших передбачених законом обставин.
За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме: про залишення постанови без змін, а скарги – без задоволення, про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд, про скасування постанови та закриття справи, про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил, з тим, однак, щоб це стягнення не було посилено.
Окрім різних видів адміністративного оскарження, рішення митних органів можна оскаржити до суду, в порядку адміністративного судочинства.
Рішення митних органів, відповідно до ст. 122 КАС України може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає 10 днів та обчислюється з ухвалення відповідної постанови.
Однак, слід відмітити, що у випадку використання процедури адміністративного оскарження, яка є одним з різновидів досудового порядку вирішення спору, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду зі скаргою (позовом) встановлюється тривалістю у три місяці, і обчислюється такий строк з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення суб’єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Строк звернення до суду зі скаргою може бути поновлено судом за наявності відповідного клопотання та у випадку, якщо причини пропуску вказаного суду були визнані відповідним складом суду поважними.
Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно з ст. 25 КАС України, вони подаються до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на зареєстроване місцезнаходження відповідача чи позивача, за вибором останнього. У випадку відсутності у позивача зареєстрованого місцезнаходження, скарга подається до адміністративного суду за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.
Однак слід мати на увазі, що якщо оскаржується постанова у справі про порушення митних правил, то скарга на вказане рішення, хоча і розглядається за правилами КАС України, однак подається до суду загальної юрисдикції, як адміністративного суду першої інстанції.
Вимоги до оформлення апеляційної скарги (позовної заяви), а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у ст. 160, ст. 161 КАС України. У випадку невідповідності апеляційної скарги (позовної заяви) цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.
Слід відмітити, що за подання апеляційної скарги (позовної заяви) на рішення митного органу необхідно сплатити судовий збір, ставка якого визначена у Законі України «Про судовий збір». Однак, як зазначено у рішенні Касаційного адміністративного суду від 15.03.2018 року у справі
№ 461/4269/17, у справах про оскарження постанов у справах про порушення митних правил у розумінні положень статей 487, 529 Митного кодексу України, статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору.
З приводу строків розгляду скарг на рішення митних органів в порядку адміністративного судочинства, то такі скарги, за загальним правилом, повинні бути розглянуті протягом 90 днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках, коли суд продовжує строки підготовчого провадження у справах, цей строк може сягнути 120 днів.
Разом з тим, для оскарження постанов у справах про порушення митних правил такий строк становить 10 днів з дня відкриття провадження у справі.
За результатами розгляду скарг на рішення митних органів по суті, адміністративний суд ухвалює рішення, яке в свою чергу також може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Резюме. Рішення митного органу, в залежності від його виду, а також конкретних обставин справи може бути оскаржено у порядку адміністративного оскарження, у порядку адміністративного оскарження постанов у справах про порушення митних правил, а також в порядку адміністративного судочинства. Не залежно від обраної процедури оскарження надзвичайно важливим для ефективного захисту є дотримання строків оскарження, а також, для оскарження в порядку адміністративного судочинства рішень митних органів, окрім постанов про порушення митних правил, правильний розрахунок судового збору, що підлягає сплаті. Також слід мати на увазі, що процес оскарження рішення митного органу – процедура тривала, що в залежності від конкретної ситуації, може бути як корисним так і шкідливим.
Тетяна Савченко
