За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 520/12042/18
Чергова постанова Великої палати, яка свідчить про необхідність ліквідації господарської та адміністративної юрисдикції.
Суд зазначив, що якщо особа стверджує про порушення її права на доступ до публічної інформації, визначає вид інформації, її розпорядника та спосіб, яким останній порушує її право; чітко, ясно і однозначно формулює свої вимоги саме в аспекті забезпечення її права на отримання публічної інформації від суб`єкта господарювання; стверджує, що саме суб`єкт господарювання за законом, що регулює спірні відносини, є розпорядником запитуваної інформації; бажає захистити своє право і звертається за захистом до суду, виконує вимоги процесуального закону щодо форми та змісту подання позовної заяви (приміром сплачує судовий збір), то такий захист може надати тільки адміністративний суд, позаяк за законом на відносини із оскарження бездіяльності розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Якщо на стадії відкриття позовного провадження зі змісту позовних вимог, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і доказів, зазначених ним на підтвердження вказаних обставин, можна (попередньо, неофіційно, довільно тощо) визначити, що, наприклад, запитувана інформація не є публічною чи перебуває за межами будь-якої управлінської діяльності суб`єкта відносин у сфері доступу до публічної інформації, а розпорядник інформації не її володільцем чи носієм, то такі висновки чи судження не повинні робитись на момент постановлення чи ухвалення процесуальних рішень з питань, що стосуються підсудності чи юрисдикції спору, оскільки такого роду формулювання чи судження стосуються суті спору й мають використовуватися як мотиви тільки за результатами кінцевого розгляду спору по суті.
Докотились – суд під час відкриття провадження повинен неофіційно та довільно щось встановлювати. Навіщо цій розподіл за юрисдикцією взагалі.
Справа № 2-82/09
Після ознайомлення з цим рішенням виникає в мене єдине питання, чи будуть судді всіх інстанцій, чиє рішення було скасовано ЄСПЛ саме з підстав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, притягнуті до відповідальності? При цьому зазначивши у своєму рішенні прізвища суддів першої та апеляційної інстанції, чомусь не зазначили прізвище судді Верховного суду України, а в реєстрі ухвала відсутня. Чи ВРП зверне на це увагу і застосує до цих суддів відповідну санкцію – звільнення з посади?
ЄСПЛ в цій справі зазначив, що суди неправомірно не врахували лист нотаріуса, який повідомляв, що не посвідчував підроблену довіреність, також неправомірно не взяли до уваги реєстр, оскільки він був прошитий і нотаріус посвідчив лише останню сторінку, а не кожну, а також неправомірно не врахували експертизу, яка була зроблена по копії довіреності, а оригінал позивач не зміг надати при тому, що він стверджував, що його не підписував.
Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію оскарження не стороною ВП арешту майна
Справа № 806/932/16 (К/9901/9234/18)
Велика палата зазначила, що у цій справі Житомирська обласна рада порушує перед адміністративним судом питання про скасування постанови державного виконавця про арешт майна та припинення чинності арешту й заборони відчуження майна, яке, за її твердженням, не належить боржникові у виконавчому провадженні, а є спільною власністю територіальних громад, інтереси яких представляє позивач.
Учасниками цієї справи є юридичні особи, тому незалежно від підстав арешту майна, з огляду на характер спору позов про зняття арешту з майна згідно зі статтями 1 і 12 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на час подання позову, мав розглядатися за правилами господарського судочинства. Такий висновок відповідає висловленому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 757/21143/15-ц (провадження № 14-112цс18).
Постанова ВП-ВС про цивільну юрисдикцію спору про виселення особи з маневреного житлового фонду
Справа № 910/2091/19
Велика палата зазначила, що вимоги позивача про виселення з квартири стосуються саме користувача (фізичної особи), і перевірці підлягають підстави перебування цієї особи в житловому приміщенні відповідно до вимог житлового законодавства, то доводи скаржника про віднесення спору в цій частині до спору господарської юрисдикції як такого, що виник з невиконання господарського договору, укладеного юридичними особами є необґрунтованими, а висновки апеляційного суду про необхідність розглядати питання виселення з квартири маневреного житлового фонду як позову до фізичної особи за правилами цивільного судочинства – правильними.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Другий аналітичний огляд судової практики ВС щодо вирішення зразкових справ
В огляді висвітлено нові правові позиції, зокрема, щодо:
виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки учаснику бойових дій;
визначення розміру пенсії військовослужбовців за вислугу років, доплат, передбачених законодавством для учасників бойових дій;
видачі пенсіонеру органами прокуратури довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії у зв’язку із підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури;
сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичною особою – підприємцем, яка здійснює незалежну професійну діяльність;
нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства;
припинення виплати пенсії за віком внутрішньо переміщеній особі.
Огляд рішень ЄСПЛ період з 10.03.2020 по 13.03.2020
Черговий огляд рішень Європейського суду з прав людини містить опис дев’яти справ проти держав-учасниць, у тому числі справи CHERNIKA v. UKRAINE, в якій ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) з огляду, крім іншого, й на те, що національні суди не забезпечили допит свідків обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження проти заявника, зачитавши їхні показання, надані під час досудового розслідування, за результатами якого заявник був засуджений до восьми років позбавлення волі.
Також звертаємо увагу на справу PEDERSEN AND OTHERS v. NORWAY, згідно з обставинами якої уповноважені органи соціального захисту відібрали та помістили до прийомної установи дитину у віці кількох місяців з огляду на психічну хворобу її батьків (заявників). Надалі дитину було передано до прийомної сім’ї, а права заявників на зустрічі та побачення обмежено до двох разів на рік тривалістю дві години. ЄСПЛ у зв’язку з цим констатував порушення права заявників, гарантованого ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).
Справа № 752/22214/16-ц
Верховний суд зазначив, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.
Суди у порушення вищевказаних положень закону не звернули уваги на те, що аліменти, одержані на дитину, є її власністю, ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.
Окрім цього, положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено можливості накладення арешту на грошові кошти боржника при виконанні рішення немайнового характеру, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Справа № 758/45/20
Це наша справа. Податкова в черговий раз не дочекавшись узгодженого повідомлення-рішення, достовірно знаючи про його оскарження склала вже адмінпротокол за ч.1 ст. 163-1 КУпАП про порушення порядку ведення податкового обліку. Так само податкова поступає і з порушенням кримінальних справ до встановлення самого факту ухилення від сплати податків. Вважаю що вже безпосередньо керівництво податкової за такі дії повинно бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
Суд зазначив, що приймаючи до уваги, що на даний час питання обґрунтованості та законності висновків, викладених в акті перевірки, про допущення директором ТОВ порушень вимог податкового законодавства, є предметом судового розгляду Окружним адміністративного суду міста Києва у зв`язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень, долучений до справи в якості доказу вищевказаний акт перевірки не можна вважати належним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
- в Telegram:
- в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Viber: Рада адвокатів України
- та в Instagram: АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
