Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 01 по 07 лютого 2020 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 01 по 07 лютого 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель державної власності ділянки та надання її у власність

Справа №587/2121/18

Велика палата в черговий раз зазначила, що частиною 13 ст. 123 ЗК України визначено, що підставою відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Отже, у разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність.

Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції оскарження внесення відомостей про керівника КДКА, що не пов`язані зі змінами в установчих документах

Справа №160/1794/19

Велика палата зазначила, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з незгодою позивача із прийнятим державним реєстратором рішенням про реєстрацію змін до відомостей про іншу юридичну особу й покликані фактично відновити попередню реєстрацію інформації про керівника КДКА Дніпропетровської області, тому такі правовідносини не пов`язані із захистом прав ОСОБА_1 у сфері публічно-правових відносин. Звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене порушенням, на його думку, приватного права, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку цивільного судочинства.

Постанова ВП-ВС щодо адміністративної юрисдикції спору про стягнення матеріальної шкоди з матеріально-відповідального військовослужбовця

Справа №813/1045/18

Велика палата зазначила, що у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції оскарження бездіяльності виконавця не стороною виконавчого провадження

Справа №823/1387/17

Велика палата зазначила, що з цим позовом ОСОБА_1 звернувся не як учасник виконавчого провадження, а як особа – переможець торгів та покупець майна, на яке звернуто стягнення в рамках виконавчого провадження, тобто як учасник договірних правовідносин, і позов фактично спрямовано на усунення порушення його речових прав на придбане на торгах майно.

Набуття майна за результатами електронних торгів є різновидом договору купівлі-продажу, власником такого майна є боржник, продавцями – державний виконавець та організатор торгів, а покупцем – переможець електронних торгів.

Тому спір у правовідносинах щодо набуття речових прав на реалізоване на електронних торгах майно за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень, та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Постанова ВП-ВС про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання і цивільній юрисдикції спору

Справа №698/967/15-ц

Велика палата зазначила, що розслідування випадку професійного захворювання ОСОБА_1 проведено з істотними порушеннями вимог Порядку № 1232, зокрема не було розроблено програму розслідування причин виникнення професійного захворювання, не проведено розподіл функцій між членами комісії, не проводилися засідання комісії, не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць, не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання.

Давши належну правову оцінку зібраним у справі доказам та встановивши, що розслідування обставин і причин виникнення професійного захворювання у позивачки проведено з грубим порушенням вимог вищезазначеного Порядку № 1232, суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення зустрічного позову про скасування акта розслідування причин виникнення професійного хронічного захворювання.

Постанова ВП-ВС щодо оскарження дій виконавця при зверненні стягнення на спільну часткову власність

Справа №367/6231/16-ц

Чергове дуже дивне рішення від судді Пророка із серії – добре що рукав до гульфіка не пришили. Судячи з усього рішення перед підписанням ніхто не читав. Апеляція скасовуючи законне рішення першої інстанції зазначила, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Позивач обґрунтовує свої вимоги саме тим, що державним виконавцем допущені порушення при підготовці прилюдних торгів, а це може бути лише предметом окремого оскарження.

Постійно говорячи про ефективність способу захисту апеляційний суд створив її профанацію. Цікаво б було дізнатись як відновить право особи оскарження дій виконавця без скасування результату публічних торгів, які буди проведені з грубим порушенням? Фактично профанація, а не рішення.

Однак Велика палата, а точніше суддя що готував це шедевральне рішення пішов далі. Хоча мова йшла про відступ від правової позиції, однак за своєю звичкою посилатись на свої рішення і не давати взагалі обгрунтувань тут зробив теж саме.

Чомусь суд проаналізував не порушення при підготовці торгів і відсутність належної оцінки, а можливість реалізації частки майна у праві спільної часткової власності. Дуже сумно що апеляція підійшла формальна до прав громадянина, а Велика палата взагалі написала про те чого не було.

Все це результат відбору суддів іноземцями та призначень їх за списками, а не на підставі знань та досвіду.

Постанова ВП-ВС щодо юрисдикції спору при витребуванні майна з чужого незаконного володіння фізичною особою при спільній діяльності

Справа №492/1519/15-ц

Черговий пророческий шедевр з рукавом пришитим до гульфіка. Знову спір вирішений по суті направляють для вирішення в інший суд нехтуючи правами власника майна. Велика палата вирішила переоцінити докази та здійснити припущення в якому статусі був позивач та відповідач.

Не дивлячись на те, що позивач просив витребувати майно, що належить йому як фізичній особі з незаконного володіння, суд чомусь послався на якийсь договір про спільну діяльність, який укладений 10 березня 2006 року, а майно належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08 жовтня 2015 року. Тобто до будь-яких договорів. А також на наявність статусу ФОП і прийшов до висновку, що це господарська юрисдикція.

Ще один приклад, на мій погляд, безглуздого та безграмотного рішення, що порушує право громадян на захист своєї власності. Це в черговий раз підтверджує повний провал судової реформи Порошенко-Філатова-USAID.

Постанова ВП-ВС щодо позасудового порядку передачі грошових коштів та валютних цінностей в дохід держави

Справа №461/6662/17

Черговий пророческий шедевр. Знову справа про одне, а доповідач про інше. Дивно, що він не зазначив, що це не цивільна юрисдикція визначати, що справа не належить до розгляду у суді, а повинен це був визначити адміністративний суд про позасудовий спосіб врегулювання порушеного питання.

Суд зазначив, що питання передачі вилучених правоохоронними органами речових доказів у дохід держави визначені Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України та Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року N 51/401/649/471/23/125 (далі – Інструкція).

Зазначеною Інструкцією встановлено, що за наявності вироку (ухвали) суду, що набрали законної сили, постанови, за якими вилучені цінності, валюта та інше майно, перелічене в пункті 27 Інструкції, підлягає поверненню, повертаються власникові або за його довіреністю іншій особі протягом шести місяців з дня оголошення власникові про прийняте рішення.Речові докази, інші предмети і цінності, які підлягають поверненню їх власникам, зберігаються після набрання вироком (ухвалою) законної сили, закінчення строку оскарження постанови судді, прокурора, слідчого, працівника органу дізнання протягом шести місяців з дня повідомлення власника про можливість їх повернення. Якщо протягом цього строку клопотання про повернення вказаних об`єктів не надійшло, вони передаються спеціальній комісії, яка разом з фінансовими органами приймає рішення про проведення їх реалізації або знищення (пункти 72, 78 Інструкції).

Статтею 315 КУпАП визначено, що реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних унаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановленому законами України.

Постанова ВП-ВС щодо діяльності банку після скасування рішення щодо незаконного віднесення банку до категорії неплатоспроможних та його ліквідації, а також можливості НБУ та ФГВФО не виконувати рішення судів

Справа №925/698/16

В принципі це чергове пророчеське рішення є вироком всій судовій реформі й всій судовій системі. НБУ та ФГВФО можуть рішення суду не виконувати, а юридична особа, яка змінює назву, виявляється може ще й позбутись своїх обов’язків та не бути правонаступником. Ну не можна набравши “преданных” вимагати з них як з розумних.

Крім того, НБУ навіть після рішення про ліквідацію банку повинен узгоджувати зміни до статуту банку, хоча він вже не контролює такий банк. Крім того, що дуже наразі стане у нагоді всім хто оскаржує стягнення банків та їх розрахунки зі стелі. Велика плата прийшла до висновку:

247. Належне підтвердження факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не може обґрунтовуватися виключно розрахунком такої заборгованості, без безпосередньої оцінки судом доказів саме на підтвердження укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Висновки які зробив суд у вигляді припущень та дуже вільного трактування законодавства на користь недобросовісного НБУ та ФГВФО:

255. Будь-які зміни до статуту банку, у тому числі щодо зміни його найменування, незалежно від перебування банку під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду, можливі виключно після їх погодження НБУ.

256. Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки та Законом про гарантування вкладів шляхом:

– ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди НБУ, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або

– виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду у разі віднесення НБУ такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

257. Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

258. Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.

259. Після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів.

І наостанок, з цього моменту преюдиційність має обмежений характер, суди можуть не приймати до уваги рішення, якщо вони їм не подобаються, та в них конкретно не зазначено, що встановлюється певний факт, а навіть якщо і зазначено, но це заважає для прийняття рішення.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за грудень 2019 року

Огляд містить ряд важливих правових позицій Касаційного кримінального суду висловлених під час розгляду кримінальних проваджень у грудні 2019 року.

Перш за все огляд містить дві постанови об’єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Перше рішення присвячене питанням притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК у зв’язку з ухиленням від виконання покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами особи, котру вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП (керування автомобілем особою, позбавленою права керування транспортними засобами).

Друге рішення присвячене питання призначення покарання особам, винним у вчиненні замаху на злочин, за який у санкції статті Особливої частини КК альтернативно передбачено довічне позбавлення волі.

В огляді висвітлено ряд рішень присвячених питанням співучасті у злочинах, призначення покарання, кваліфікації дій винних осіб, які вчинили злочини проти життя і здоров’я особи, власності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів тощо.

Зокрема, у одному з рішень Верховний Суд зазначив, що об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 383 КК, полягає у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення злочину, направленому суду, прокурору, слідчому або органу дізнання, і цей злочин вважається закінченим з моменту надходження такого повідомлення до цих адресатів, незалежно від того, чи порушено кримінальну справу.

Окремо висвітлено рішення присвячені застосуванню норм кримінального процесуального права щодо проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, забезпечення права на захист, відкриття матеріалів іншій стороні тощо. Так в одному зі своїх рішень Верховний Суд дійшов висновку, що допит свідка іноземним судом за запитом про міжнародну правову допомогу в порядку, передбаченому главами 42, 43 КПК, не порушує принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів. Крім цього Верховним Судом було зазначено, що зв’язку з рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року щодо неконституційності окремих положень ч. 2 ст. 392 КПК особа має право на апеляційне оскарження судового рішення про продовження строку тримання під вартою під час розгляду справи у суді першої інстанції навіть попри те, що законодавець не здійснив приведення положень ч. 2 ст. 392 КПК у відповідність до Конституцією України.

Аналіз особливостей касаційного оскарження судових рішень у справах про банкрутство після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства

Огляд судової практики з актуальних питань доступу до публічної інформації, який містить правові позиції Верховного Суду за 2018–2019 роки

Розділи огляду присвячені таким питанням: визначення поняття «публічна інформація», інформація з обмеженим доступом, оформлення запитів на інформацію, відмова у задоволенні запиту на інформацію, право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

Огляд дає системне бачення щодо сутнісного обов’язку органів державної влади щодо доступу до публічної інформації.

Постанова ВС-КГС щодо відмови Діамантбанку у визнанні недійсним зарахування зустрічних однорідних вимог

Справа №917/1335/18

Це наша справа. В даному випадку Діамантбанк замість того щоб займатись стягненням з боржників та власників банку вирішив у незаконний спосіб переглянути рішення, що вже набрало законної сили. Наразі з клієнтом вирішуємо питання, щодо подання заяви про кримінальне правопорушення з боку ліквідатора банку.

Верховний суд зазначив з посиланням на практику ЄСПЛ, що принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані.

Раніше суд вже встановив законність зарахування кредиту з депозитом, що забезпечував цей кредит. Однак посадові особи ФГВФО намагались визнати незаконним повідомлення. При цьому, не дивлячись на наявність рішення, суд апеляційної інстанції став на сторону банку. Тому наразі ще вирішується питання стосовно скарги на суддів Східного апеляційного господарського суду, які підірвали довіру суспільства до судової влади.

Рішення ОАСК залишене в силі 6ААС та ВС-КАС про скасування податкових повідомлень-рішень пов’язаних з наданням послуг директором підприємства як ФОП своєму підприємству

Справа №826/14889/18

Це наша справа. Суди всіх трьох інстанцій вказали, що трудовий договір – це угода щодо здійснення та забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов’язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з певної однієї або декількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати певну трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання певного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного обсягу робіт.

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства щодо наданих позивачем цивільно-правових угод та актів виконаних робіт суди прийшли до переконання, що Фізична особа-підприємець надавав послуги, а не здійснював трудову функцію, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки предметом угоди, укладеної між уповноваженою особою позивача і фізичною особою, є надання певних послуг за винагороду, що виплачується на підставі актів виконаних робіт, тобто праця за цими угодами з боку громадян є юридично самостійною.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, факт нікчемності правочинів або визнання їх не відповідними закону, в тому числі вимогам статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, може бути встановлений тільки в судовому порядку. При цьому, обставин, які вказували на нікчемність договору, укладеного позивачем з виконавцем, третьою особою, не встановлено.

Постанова КАС щодо можливості реєстрації схожих знаків у разних класах МКТП

Справа №757/30424/18-ц

Це наша справа. В черговий раз захистили права нашого клієнта. Дуже дивує скільки марнують часу та грошей деякі особи для того щоб не давати іншим права висловлювати свою думку.

Апеляційний суд зазначив, що закон передбачає можливість реєстрації схожих знаків, але не для таких самих товарів і послуг. Оскільки позивачу видано свідоцтво про знак для послуг, а товариству – для товарів, та враховуючи, що послуги класів МКТП № 35, 38, 41, 42 не є спорідненими з товарами класу МКТП № 16, не є схожими та не є тотожними, тому підстави для застосування до торговельної марки товариства положень п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» немає.

Ухвали Господарського суду Житомирської області про визнання незаконним та скасування постанов виконавця про відновлення виконавчого провадження

Справа №906/1043/13

Це наші справи. З досвіду можу сказати, дуже цікаво захищати підприємство від рейдерів які проявляють дуже креативні кроки по захопленню самого підприємства та його майна. Наразі зі зміною керівництва Мін’юсту рейдери втрачають свої можливості.

В цій справі ліквідатор підприємства перед яким створено штучний борг намагався відновити виконавче провадження зазначаючи про підробку касових ордерів за якими відбувся розрахунок, однак жодних доказів не надав. Також призначений за підробленими протоколами директор підприємства-боржника намагався відкликати скаргу на дії виконавця. Але у зв`язку з тим, що на час розгляду справи про скасування реєстраційних дій цю справу було зупинено, а реєстраційні дії щодо зміни власників та директора було скасовано, то скаргу не вдалося рейдерам відкликати.

Потрошку повертаємо власність від рейдерів та відновлюємо права постраждалих.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх

Заказ обратного звонка