У цей огляд увійшла дуже цікава позиція щодо способу та порядку визнання приватним чи державним виконавцем незаконними угод вчинених з метою ухилення від виконання зобов’язань. На жаль, щодо питань захисту незалежності суддів та об’єктивного й неупередженого добору, Випадкові люди в цьому складі, ще не продемонстрували зразкового судочинства без припущень та натягування сови на глобус.
Крім того, до огляду увійшла практика ВС-КАС у питаннях перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, практика ЄСПЛ, чергова практика з оскарження штрафів ТЦК і постанова щодо належності й перевірки електронних доказів та багато іншого.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
🔸 Огляд практики ЄСПЛ за липень 2025 року
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 367/252/24
Велика палата прийшла до висновку:
Щодо застосування статей 42, 56 ЦПК України у поєднанні з приписами статей 9, 18 Закону № 1404-VIII
158. Формою звернення виконавця до суду з вимогою про визначення частки боржника у майні, яким він спільно володіє з іншими особами, є подання (стаття 443 ЦПК України). Водночас оскільки передбачена наведеною статтею процедура не спроможна врегулювати існуючий спір про право на майно та не забезпечує дотримання засад змагальності судового процесу, то в разі наявності спору про право на відповідне майно виконавець може звернутися до суду з вимогою про визначення частки боржника в ньому в порядку позовного провадження (шляхом пред’явлення відповідного позову).
159. Наявність спору про право під час вирішення подання виконавця має оцінюватися судами не формально, а з дослідженням усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення цього процесуального питання. Саме лише посилання іншого співвласника на невизнання ним наявності у боржника частки в праві спільної власності на майно не є безумовним підтвердженням існування спору про право, адже такий спір має бути реальним, а не гіпотетичним. Суд повинен ураховувати, зокрема, поведінку боржника та співвласників такого майна за критерієм її добросовісності.
160. Оскільки в статті 9 Закону № 1404-VIII врегульовано алгоритм дій не учасників виконавчого провадження, а безпосередньо виконавця та уповноважених органів і установ, до яких звертається боржник, то правочини щодо майна боржника, які призвели до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, можуть бути визнані недійсними судом за позовом виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження щодо конкретного боржника.
161. Діяльність виконавця обумовлюється необхідністю підтримання принципів законності і верховенства права, а не інтересом конкретного учасника виконавчого провадження. Забезпечення найбільш сприятливої ситуації для досягнення виконання судового рішення відповідає не лише інтересам суспільства, яке, безумовно, зацікавлене в підтриманні правопорядку в державі, а й майновим чи немайновим інтересам стягувача у виконавчому провадженні. Тому виконавець вправі звернутися до суду з позовами про визначення частки боржника у спільному майні та про оспорення фраудаторного правочину саме в інтересах стягувача (а не боржника) у виконавчому провадженні.
162. Пред’явлення виконавцем позову в інтересах боржника має наслідком або повернення позовної заяви заявникові на підставі пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України, або (якщо провадження вже відкрите) залишення її без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 цього Кодексу.
Щодо застосування пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України (частини другої статті 328 КАС України, пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України)
163. Ухвали суду першої інстанції, перелік яких міститься у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України (частині другій статті 328 КАС України, пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України), після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд практики ЄСПЛ за липень 2025 року
Огляд містить опис 12 справ, у яких порушуються питання дотримання державами-членами прав, гарантованих різними статтями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, починаючи зі ст. 2 (право на життя) (LEVON v. Lithuania), завершуючи ст. 3 Першого протоколу до Конвенції (право на вільні вибори), та стверджуваного втручання росії в парламентські вибори у Сполученому Королівстві й реакції уряду на це (BRADSHAW AND OTHERS v. the United Kingdom).
Три справи стосуються України:
OPALENKO v. Ukraine – стверджуване порушення ст. 6 Конвенції через відсутність захисника на ранніх стадіях кримінального провадження. Враховуючи ретельний аналіз усіх обставин кримінального провадження, а також те, як відповідний недолік було компенсовано надалі, ЄСПЛ не встановив порушення цього аспекту ст. 6, натомість констатував надмірну тривалість кримінального провадження;
KORNIYETS AND OTHERS v. Ukraine – вже доволі відома справа про так звані невідкладні обшуки, які проводилися без ухвали слідчого судді з наступним судовим контролем. У цій справі ЄСПЛ констатував низку недоліків, зокрема те, що національне законодавство не передбачає участі особи, в якої проводився обшук, у засіданні з розгляду клопотання про наступний судовий контроль, а також недоліком визнано неможливість апеляційного оскарження відповідної ухвали слідчого судді;
TOMENKO v. Ukraine – важлива політична справа, у якій ЄСПЛ констатував порушення ст. 3 Першого протоколу до Конвенції (право на вільні вибори) через припинення повноважень депутата внаслідок його виходу з політичної фракції.
Окрім наведеного, огляд містить опис важливого рішення Великої Палати ЄСПЛ SEMENYA v. Switzerland, в якій порушувалося питання щодо судового контролю над рішеннями спортивного арбітражу. Легкоатлетка намагалась оскаржити умови участі в змаганнях, які, на її думку, впливали на її тілесну і психологічну цілісність та ідентичність, право на самовизначення і право на здійснення професійної діяльності (вона була змушена знизити свій природний рівень тестостерону, щоб отримати дозвіл на участь у міжнародних змаганнях у жіночій категорії).
Тематичний огляд висвітлює актуальну судову практику, зокрема щодо:
✅ гарантій правового захисту комбатантів після закінчення контракту;
✅ критеріїв визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту;
✅ обов’язку міграційного органу здійснювати оцінку ризиків під час прийняття рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання та примусове повернення особи до країни походження;
✅ обов’язку іноземця вчиняти дії щодо легалізації свого перебування в Україні незалежно від сімейного статусу такої особи;
✅ важливості врахування строків, обставин і фактів обґрунтованості побоювань переслідування особи, яка звертається до Державної міграційної служби України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Справа № 758/8349/25
Це чергова наша справа про скасування штрафу ТЦК. Суд зазначив:
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, на час винесення оскаржуваної постанови, відповідач не мав достовірних даних про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості підготуватися до розгляду справи та надати свої докази.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА1 щодо порушення вимог статті 22 Закону № 3543-XII не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Справа № 910/9915/24
Це наша справа. Судді дуже ретельно підійшли до її розгляду. Сама справа дуже цікава з погляду доказів, включаючи дослідження в судовому засіданні і електронних доказів щодо відвантаження товару та поставки вагонів. Позивач, маючи укладений договір обрав спосіб захисту — витребування безпідставно набутого майна. Не дивлячись на це, позивач так і не надав суду докази отримання відповідачем зазначеного товару, а ті документи що були надані, містили суперечливі дані та не були підписані взагалі. Крім того, суд дослідив і спосіб отримання товару та документи за якими, відповідно до Закону товар можна вважати поставленим.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
