Спостерігаючи за рішеннями Великої палати Верховного суду (без України) складається враження, що вони вже самі втомились від своїх висновків тому ніяк не можуть дійти згоди викласти хоч щось, окрім рішень, що можуть посягати на їх заробітні плати та максимально відтермінувати набрання ними чинності відправляючи справи на новий розгляд до заблокованих судів.
До огляду увійшли рішення щодо належного відповідача у справах про перерахунок пенсій суддям судів у відставці, а також цікаве рішення для військовослужбовців, які перебувають у декретній відпустці. Також викладені огляди практики за 2022 рік ЄСПЛ, ВП ВС, ВС КАС, практики вирішення корпоративних спорів та захисту корпоративних прав, нелегітимні рішення, нелегітимного КСУ щодо реформи прокуратури та судового контролю.
Раджу також всі ознайомитись і з окремою думкою суддів ВС КЦС у справі про відсторонення та практикою захисту честі і ділової репутації, а також оскарження зупинення реєстрації податкових накладних й стягнення заборгованості за договором поставки.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 990/23/22
Велика палата погодилась з рішенням КАС ВС щодо незаконності звільнення з посади та зарахування військовослужбовця в розпорядження відповідного командира у разі перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Скасована норма звучала так:
116. Зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі:
16) перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (шестирічного віку – за медичними показниками) – до закінчення відпустки по догляду за дитиною.
Справа № 640/26846/20
Велика палата зазначила, що відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Отже, голова ліквідаційної комісії будь-якої юридичної особи, зокрема й суду, не діє від власного імені, а у відносинах з іншими особами, у тому числі з судом та учасниками справи, представляє відповідну юридичну особу та виступає в суді від її імені.
Натомість позивач подав адміністративний позов, вважаючи, що відповідачем має бути саме голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйова Л. В. Суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
Згідно із частиною третьою статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи; суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача (речення перше частини четвертої статті 48 КАС України).
Велика Палата зауважує, що суд першої інстанції мав звернути увагу на те, що позов спрямований на зобов`язання вчинити юридично значимі дії саме Вищого адміністративного суду України, а не голови його ліквідаційної комісії, яка діє як представник юридичної особи. У матеріалах справи відсутня інформація про те, що суд першої інстанції пропонував замінити первісного відповідача належним, а позивач не надав згоди. При цьому суд задовольнив позов саме до голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України, тобто вирішив питання про обов`язок саме цього суду.
Вказане порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Зведений огляд практики ЄСПЛ за 2022 рік
Для зручності в користуванні рішення, наведені у зведеному огляді, систематизовано за статтями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, кожне рішення містить посилання на відповідний переклад витягу в огляді.
Огляд правових висновків палат ВС щодо вирішення корпоративних спорів та захисту корпоративних прав
Матеріали напрацьовано управлінням забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС.
В огляді наведено правові висновки Великої Палати Верховного Суду, палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів і об’єднаної палати КГС ВС щодо:
✅співвідношення установчих зборів та загальних зборів юридичних осіб;
✅скасування державної реєстрації юридичної особи, створеної в процедурі злиття двох юридичних осіб із порушеннями закону, які неможливо усунути;
✅належних та ефективних способів захисту;
✅правової природи акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ;
✅юрисдикції спору;
✅забезпечення позову в корпоративному спорі;
✅права на отримання компенсації за примусово вилучені акції;
✅розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства;
✅позовної давності для оскарження рішень загальних зборів громадських об’єднань;
✅вирішення корпоративних спорів у підприємствах оборонно-промислового комплексу.
Зведений дайджест судової практики ВП ВС за 2022 рік
У дайджесті зібрано всі ключові правові висновки Великої Палати ВС за 2022 рік, описані в щомісячних дайджестах судової практики ВП ВС, які було опубліковано впродовж року.
Для зручності в користуванні правові висновки систематизовано як за підставами розгляду справ ВП ВС, так і за видом судової юрисдикції. Окрім того, дайджест містить лише короткий опис правових висновків із посиланням на ЄДРСР, що дає змогу швидко та легко ознайомитися з найактуальнішою судовою практикою ВП ВС.
Огляд судової практики ВС КАС за 2022 рік
Для зручності в користуванні матеріал систематизовано за характером та категорією спорів відповідно до визначених спеціалізацій судових палат КАС ВС.
Окрема думка суддів ВС-КЦС у справі про відсторонення щодо додаткових підстав задоволення позову
Справа № 565/1559/21
Це наша справа. От що значить вірити та боротись. З глибокою повагою відношусь до обох суддів, що виклали цю окрему думку і яка зазначає про порушення норм Конституції України, як норм прямої дії. Судді зазначили:
4.1. Погодившись із висновком та постановою колегії суддів про незаконність наказу про відсторонення, вважаємо, що додатково касаційному суду слід було:
вказати, що постанова Кабінету Міністрів України № 1096 від 20 жовтня 2021 року суперечить пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України, оскільки Кабінет Міністрів України не мав повноважень обмежувати конституційні права і свободи;
застосувати статтю 43 Конституції України як норму прямої дії;
після ухвалення постанови у справі звернутися до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів України № 1096 від 20 жовтня 2021 року.
Рішення КСУ 1-р(ІІ)/2023 щодо гарантій незалежності прокурора
Конституційний Суд України визнав неконституційним пункт 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX, який унормовує відносини з попередження прокурорів про можливе майбутнє звільнення з посади.
Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України, приписи частини першої статті 294, частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Справа №320/6353/22
Це наша чергова справа про зобов’язання зареєструвати податкову накладну. Суди обох інстанцій встановили неправомірність дій ГУ ДПС у Київській області. Суд зазначив:
Рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи позивачем не було надано до контролюючого органу. Тобто, відповідачем не зазначено мотивів та підстав прийняття оскаржуваного рішення.
У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Колегія суддів звертає увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування до неї. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
В свою чергу, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Рішення Господарського суду Києва про стягнення заборгованості за договором поставки
Справа № 910/12488/22
Чергова наша справа щодо стягнення з контрагента нашого клієнта заборгованості за договором поставки 3% річних у розмірі та інфляційних втрат. Суд повністю перевіривши доводи, повністю задовольнив наш позов.
Справа № 761/6093/22
Це наша справа. Ця категорія справ доволі специфічна і, на мій погляд, складна та потребує грунтовного обгрунтування та підготовки, а також визначення відповідачів, які дуже часто намагаються сховатись за офшорними компаніями, а також реєструючи домені імена та розміщуючи сайти на іноземних хостінгах Суд дуже ретельно вивчив обставини справ та задовільнив позов.
Раджу тим хто займається такою категорією справ ознайомитись з цим рішенням.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравца
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
