На цьому тижні, всього одне рішення Великої палати, як суду касаційної інстанції, було опубліковане, але воно дуже важливе з погляду застосування прямих норм Конституції України про що, ймовірно, не звернули увагу. Всі інші рішення стосуються намагання суддів та кандидатів в судді безрезультатно захистити свої права від свавілля ВРП та ВККСУ, які, як на мене, цілеспрямовано нищать суддівську незалежність. Те рішення про яке йде мова, ставить крапку не тільки в питаннях протиправності заборони будь-яких мирних акцій протесту у зв’язку з прямою нормою Конституції України, а й остаточно доводить незаконність заборони виїзду за кордон чоловікам під час дії воєнного стану.
Крім того, до огляду включена практика ЄСПЛ та ВС-ККС, рішення та постанови щодо недоведеності заборгованості за договором, безпідставності штрафу податкової та скасування штрафу ТЦК у зв’язку з відмовою від отримання повістки та визнання протиправності ДМС у прийняті декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства рф та зобов’язання розглянути звернення для отримання громадянства України й багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 2а-16636/12/2670
Це дуже важливе рішення з точку зору застосування норм Конституції України та відсутності Закону. Суд зазначив:
17. Велика Палата Верховного Суду переконана, що як Указ 1988 року, так і Порядок не відповідають ідеї забезпечення такого фундаментального права, як право на мирні зібрання, гарантоване Конституцією України.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України (пункт 1 Перехідних положень Конституції України).
Тобто потрібно розрізняти закони України та інші акти, прийняті до схвалення Конституції України, а також після цього моменту.
Указ 1988 року був уведений у дію до набуття чинності Конституцією України. Перед його застосуванням, суди мали оцінити, чи не суперечить цей нормативний акт Конституції України, і лише в тому разі, якщо б не було встановлено такої суперечності, мали право застосовувати його приписи.
Інший нормативний акт, який застосували суди, – Порядок суперечить Конституції України, оскільки відповідно до статті 39 останньої обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону. Зазначений Порядок хоч і був прийнятий після схвалення Конституції України, проте не є законом, як того вимагає Конституція України.
Отже, суди при вирішенні справи не врахували конституційних приписів, що регламентують право громадян на мирні зібрання, зокрема й того, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися виключно законом.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд рішень ЄСПЛ за грудень 2024 року
В цьому огляді, серед іншого, відображено низку рішень та ухвал ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Ідеться, зокрема, про:
✅ рішення ЄСПЛ у справі HASMIK KHACHATRYAN v. Armenia (№ 11829/16). У ньому ЄСПЛ встановив порушення Вірменією ст. 3 Конвенції як у матеріальному, так і в процесуальному аспектах, адже влада не створила належної законодавчої бази для боротьби з домашнім насильством, не забезпечила ефективного захисту заявниці та допустила безкарність кривдника, застосувавши до нього амністію. Також держава не надала заявниці можливості отримати компенсацію моральної шкоди;
✅ ухвалу ЄСПЛ у справі BORZYKH v. Ukraine (№ 11575/24). ЄСПЛ розглянув скаргу громадянина України щодо заборони публічного носіння георгіївської стрічки. Заявник стверджував, що це обмежує його право на свободу вираження поглядів (ст. 10 Конвенції) та порушує право на повагу до приватного життя (ст. 8 Конвенції). ЄСПЛ зазначив, що встановлена заборона не є загальною та допускає винятки, наприклад якщо стрічка присутня на оригінальних державних нагородах і військових відзнаках, наданих до 1991 року. Між іншим ЄСПЛ зазначив, що традиція носіння георгіївської стрічки була увічнена в сучасній росії та стала впізнаваним і сильним символом, який асоціюється не так із Другою світовою війною і радянською армією, як з уявленнями про російську військову доблесть і наддержаву. Не маючи сумнівів у важливості та щирості зусиль українського уряду у вирішенні проблем сучасних викликів державній безпеці, спричинених військовим конфліктом, і з урахуванням контексту використання стрічки у нинішній російській агресії проти України, ЄСПЛ визнав скаргу необґрунтованою;
✅ ухвалу Великої Палати ЄСПЛ про відмову в прийнятті запиту Вищого касаційного суду Румунії про надання консультативного висновку (№ P16-2024-002). Вищий суд звернувся до ЄСПЛ із запитаннями щодо тлумачення ст. 8 Конвенції у справі про звільнення судді через відмову пройти медичне обстеження для оцінки стану її психічного здоров’я. ЄСПЛ відмовив у прийнятті запиту, оскільки наявна судова практика вже надає достатньо вказівок щодо застосування Конвенції в подібних справах.
Огляд судової практики ВС-ККС за лютий 2025 року
В огляді відображено важливі правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у лютому 2025 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:
– факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв’язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК України. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК України настає і в тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій;
– зміни, внесені постановою КМУ від 24 травня 2024 року №653 до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 6 травня 2000 року № 770, не є змінами до закону України про кримінальну відповідальність і відповідно до ст. 5 КК України та ст. 58 Конституції України не мають зворотної дії в часі.
У сфері кримінального процесуального права акцентовано, що:
– період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його;
– апеляційний суд зобов’язаний постановити свій вирок у разі повного або часткового скасування вироку суду першої інстанції лише у випадках, передбачених ч. 1 ст. 420 КПК України. В інших випадках рішення про зміну вироку суду першої інстанції, у тому числі в частині зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, може бути постановлено у формі ухвали;
– кримінальне провадження, що надійшло до суду з порушенням правил підсудності, передається на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому частинами 2 та 3 ст. 34 КПК України, якщо таке порушення виявлено до початку судового розгляду. У разі виявлення обставин, що можуть вплинути на визначення підсудності, після початку судового розгляду продовження розгляду справи судом, який розпочав такий розгляд, не становить «порушення правила підсудності», зазначеного в п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, і не є підставою для скасування судових рішень.
Упродовж лютого 2025 року ККС ВС сформулював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Справа № 756/8520/23
Це наша справа. Вона мені нагадала 2008-2010 роки, коли банки настільки впевнились у своїй могутності та подавали позови без жодного підтвердження заборгованості і навіть виданої суми кредиту. Так і тут, жодного доказу кількості коней та обсягу виконаних робіт, що і стало наслідком відмови в позові та захисту прав нашого клієнта. Єдине неприємне, так це те, як суд оцінює роботу адвоката та зменшує витрати на правову допомогу.
Справа № 480/4965/22
Це наша справа. Підприємство податкова намагається притягнуто до подвійної відповідальності не вивчаючи суті самої справи та природи порушення, коли під час активних бойових дій, підприємство сплачувало податки, офіційно повідомила про зміну реєстратора, але з об’єктивних причин не змогла його замінити у ліцензії. Таке відношення до бізнесу, який намагається тримати економіку й повністю сплачує податки є неприпустимим. При цьому податкова не тільки одним рішенням стягнуло штраф за відсутнє порушення, а другим ще й позбавило підприємство ліцензії.
Суд апеляційної інстанції задля підтримки знищення бізнесу в Україні навіть не перевірив чи є рішення про стягнення штрафу дійсним і поклав в основу свого рішення скасоване рішення. Риторичне питання – звідки візьметься довіра та повага до суду й податкової.
Справа № 320/26814/24
Це наша справа, суд зазначив:
Оцінюючи зміст листа відповідача від 13.02.2024 №3-234/6/8010-24/8010.4.2/397-24, наданого на заяву ОСОБА1 щодо прийняття у неї декларації, колегія суддів висновує невідповідність відмови відповідача вимогам частини другої статті 2 КАС України в частині обґрунтованості та безсторонності, оскільки, отримавши від позивача документи, відповідач обмежився лише роз’ясненнями норм законодавства щодо загальної процедури припинення іноземного громадянства та не надав вмотивованої відповіді на жодний із аргументів ОСОБА1 , викладені нею у заяві про прийняття декларації.
Водночас, з встановлених обставин справи та наявних доказів у справі вбачається, що позивачем вчинялися необхідні дії задля припинення громадянства російської федерації, однак такі не призвели до певних правових результатів з незалежних від позивача причин.
Суд зазначає, що, в такому випадку, законодавство передбачає можливість подання декларації про вихід з громадянства російської федерації, позаяк, за ч. 1 ст. 1 Закону №2235-III, декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов’язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Суд також враховує, що у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України 24.02.2022 були офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією, та, відповідно, посольства та консульства російської федерації в Україні припинили свою діяльність.
Таким чином, визнання офіційно цього факту не потребує додаткового доведення з боку позивача про наявність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. У законодавстві України відсутнє правове регулювання процедури припинення іноземного громадянства за ініціативою особи в разі ведення воєнних дій між Україною та відповідною державою громадянства такої особи.
З огляду на встановлені обставини та норми закону, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Справа № 154/7/25
Суд застосував в цьому рішенню презумпцію невинуватості та зазначив:
В матеріалах справи наявна копія повістки №1085596 на ім’я ОСОБА1 , в якій вказано, що йому належить з’явитися до ІНФОРМАЦІЯ2 24.11.2024 о 14:00 для уточнення даних. Вказана повістка надіслана 09 листопада 2024 року засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням за адресою місця проживання позивача. Проте, повістка повернулася до ІНФОРМАЦІЯ2 з відміткою у поштовому повідомленні про те, що адресат відмовився отримати поштове відправлення.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА4 теща ОСОБА1 , пояснила, що вона проживає за однією адресою з позивачем. Одного дня, листоноша приходила за місцем їх проживання та питала ОСОБА1 , казала, що йому прийшла повістка. Від кого була повістка, листоноша їй не повідомила. Вона сказала листоноші, що ОСОБА1 не має вдома, після чого та пішла. Від отримання повістки свідок не відмовлялася. Також свідок зазначила, що зять був відсутній вдома два дні, а коли приїхав, вона повідомила йому про повістку.
Не довіряти показанням вказаного свідка, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, у суду не має жодних підстав.
За вказаних обставин суд вважає встановленим, що позивач не був оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ2 для уточнення особистих даних, жодних повісток, повідомлень тощо про необхідність явки позивач не отримував.
В свою чергу, відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводи позивач про те, що повістка йому не вручалась, від її вручення він не відмовлявся, а отже не був обізнаний про обов’язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ2 о 14:00 год. 24.11.2024.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
