Банки не попереджають клієнтів про зміну умов договору.
— Визначити, надійний банк або ні — важко. Звітність, що фінустанови подають до Нацбанку, часто не відповідає дійсності. Раніше вкладникам радили звертати увагу на невисокі відсотки, відсутність скандалів навколо банку, стабільність фінансової групи. Зараз це не працює. Середні чи низькі відсотки по депозитах не гарантують, що зможете забрати гроші, — говорить 43-річний Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери”.
— Нещодавно Нацбанк прийняв нові правила фінансового моніторингу. Вони дозволяють регулятору ввести тимчасову адміністрацію в будь-який банк у будь-який момент.
Частина клієнтів банку “Михайлівського” (визнали неплатоспроможним у травні цього року. Голову правління фінустанови звинувачують у привласненні 870 млн грн. Клієнти кілька разів влаштовували акції протесту, перекривали столичну вул. Хрещатик. — ГПУ) не отримають компенсації від Фонду гарантування вкладів. Люди уклали договори з фінансовими компаніями. Банк виступав як посередник. Це вперше виникла така ситуація?
— Багато банків залучають кошти через фінансові компанії. Але в такій кількості, як у “Михайлівському” — вперше. Цю ситуацію важко назвати аферою. Бо її контролював Нацбанк. Знав про фінансові компанії, що залучали кошти вкладників.
Як діяти постраждалим вкладникам?
— У клієнтів є квитанції про внесення коштів на рахунок банку. Він мав нести зобов’язання. Після банкрутства — Фонд гарантування вкладів. Але останній вирішив не повертати коштів. Це — маніпуляція. Усім вкладникам із депозитами менш як 200 тисяч гривень необхідно подати заяви до Фонду гарантування вкладів із вимогою повернути кошти. Якщо відмовиться включити в перелік вкладників, звертатися до суду. Подавати позови про визнання неправомірними дії чи бездіяльність особи, уповноваженої на ліквідацію банку. Також звертатися з позовами до Нацбанку про бездіяльність регулятора, що призвела до банкрутства банку.
Були випадки, коли банк сам повертав гроші клієнтам?
— Два-три випадки. Це банки, де тимчасову адміністрацію ввели з політичних причин або через порушення фінансового моніторингу. У них було достатньо коштів. Тому гроші фізичним особам повернули. А от юридичні особи навіть тут залишилися ні з чим.
Фінустанова збанкрутувала, а договір вкладника визнали нікчемним. Що робити?
— Люди, які тримали в банку понад 200 тисяч гривень, можуть подати три види позовів. До власників банку, керівництва, Фонду гарантування вкладів. Останній гарантує суму не менш як 200 тисяч гривень, установлено законом. Проте деякі вкладники домоглися судових рішень щодо стягнення більших сум. Також судяться з Нацбанком через неналежний контроль за діяльністю банків.
Які шанси виграти суд у тих, хто хоче повернути більш як 200 тисяч?
— Усі ці справи досі в судах. Декілька позитивних рішень є.
Яка частина клієнтів втрачає гроші після банкрутства банку?
— У всіх установах по-різному. У Дельта банку — до 25 тисяч вкладників із депозитами більш як 200 тисяч гривень. І це тільки фізичні особи. Більшість грошей у банку зазвичай належить юридичним особам. А це — шалені кошти. Вони втрачають 80–85 відсотків.
Назвіть поширені способи, як банки ошукують клієнтів.
— Змінюють в односторонньому порядку будь-які умови договору. Клієнтів не повідомляють. Наприклад, на сайті установи з’являється інформація про підвищення комісії на утримання банківської картки чи зміну обмежень на зняття кредитних грошей. Вважають, що банк повідомив клієнтів. Але як часто люди заходять на сайт?
Анна РОДІЧКІНА, Gazeta.ua
