Міжнародний морський арбітраж, з одного боку, є частиною правової системи, а з іншого –частиною бізнесу, оскільки він розглядає комерційні відносини. З огляду на це, коли господарюючі суб’єкти укладають договори ремонту, буксирування, перевезення чи інші, сторони обирають договірну підсудність, указуючи в арбітражному застереженні, який суд повинен розглядати справу в разі виникнення спору.
На практиці резиденти здебільшого обирають арбітражний суд, водночас довіряючи розгляд спірних ситуацій і Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України (UMAC) як особливій формі делегування державою повноважень із вирішення певної категорії спорів, що дає змогу забезпечити відповідні гарантії, на які розраховують сторони.
Морська арбітражна комісія, або, як ще її називають, МАК, функціонує при Торгово-промисловій палаті України з 1994 року та розглядає спори, що виникають у сфері торговельного мореплавства, з урахуванням міжнародних стандартів, а тому користується в бізнесу незмінною популярністю завдяки властивим їй:
- якості, оскільки склад арбітрів і секретаріат МАК направлено на побудову довіри під час розгляду спору, яка полягає, зокрема, в якості проведення засідань та документообігу;
- чесності – оскільки МАК має бути комфортною для кожного, вона орієнтована на чесний і професійний розгляд справ, через те що в арбітражі чесне ім’я є головним;
- процесуальному моменту, тому що МАК вирішує спори, які випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торговельного мореплавства незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб’єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права;
- конфіденційності. Це безумовна перевага для більшості користувачів, оскільки, на відміну від розгляду справи в державному суді, рішення МАК не публікують.
Підписуючи арбітражне застереження та звертаючись до арбітражної установи, сторони обирають не тільки арбітрів, дату, час, а й “місце арбітражу” (seat of arbitration). І головним є те, що Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України, як і інші арбітражні установи, нікого не судить, навпаки, функція МАК – мирити.
МАК самостійно вирішує питання про наявність або брак у неї компетенції розглядати переданий на її розгляд спір. Зокрема, у випадках, коли одна зі сторін заперечує проти такого розгляду через брак або недійсність відповідної угоди. Отже, третейська угода, укладена як застереження в договорі, має бути розглянута, якщо не залежить від інших умов договору.
МАК є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність відповідно до Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, зі своїм постійним місцезнаходженням у м. Києві, має печатку зі своїм найменуванням українською та англійською мовами й зображенням якоря та терез правосуддя.
Правовий статус Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (UMAC), тобто її правосуб’єктність, організацію діяльності, компетенцію, встановлено:
- Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.94;
- Положенням про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України (додаток 2до ЗУ “Про міжнародний комерційний арбітраж”);
- Регламентом Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
Арбітражний розгляд справ у МАК здійснюють відповідно до Регламенту. Ба більше, варто зазначити: якщо сторони домовилися про передачу спору до МАК, вони ipso facto вважаються такими, що погодилися письмово на застосування Регламенту МАК.
До того ж у тих випадках, коли сторони домовилися про розгляд спору відповідно до цього Регламенту, але не зазначили арбітражну установу чи неточно/неповно вказали найменування МАК, вважається, що сторони погодилися на передачу спору на розгляд МАК.
Положенням про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України, яке є додатком № 2 до Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.94,передбачено, що Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торговельного мореплавства, незалежно від того, чиє сторонами таких відносин суб’єкти українського та іноземного чи лише українського чи тільки іноземного права. Зокрема, МАК вирішує такі спори:
1) щодо фрахтування суден, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (ріка-море);
2) щодо морського буксирування суден та інших плавучих засобів;
3 ) щодо морського страхування та перестрахування;
4) пов’язані з купівлею-продажем, заставою та ремонтом морських суден та інших плавучих засобів;
5) лоцманське та льодове проведення, агентське та інше обслуговування морських суден, а також суден внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції пов’язані з плаванням таких суден морськими шляхами;
6) пов’язані з використанням суден для здійснення наукових досліджень, видобування корисних копалин, гідротехнічних та інших робіт;
7) щодо рятування морських суден або морським судном судна внутрішнього плавання, а також щодо рятування в морських водах судном внутрішнього плавання іншого судна внутрішнього плавання;
8) пов’язаних із підніманням затонулих у морі суден та іншого майна;4/8/2021 Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України;
9) пов’язані із зіткненням морських суден, морського судна та судна внутрішнього плавання, суден внутрішнього плавання в морських водах, а також із заподіянням судном пошкоджень портовим спорудам, засобам навігаційної обстановки та іншим об’єктам;
10) пов’язані із заподіянням пошкоджень рибальським сітям та іншим знаряддям лову, а також із іншим заподіянням шкоди під час здійснення морського рибного промислу.
Морська арбітражна комісія вирішує також спори, що виникають через плавання морських суден і суден внутрішнього плавання по міжнародних ріках, у випадках, указаних вище, а також спори,пов’язані із здійсненням суднами внутрішнього плавання закордонних перевезень. Також МАК приймає до розгляду спори, віднесені до її юрисдикції в силу міжнародних договорів і угод.
Щодо категорій спорів, то в цьому контексті слід зазначити, що два суб’єкти господарювання, які є резидентами, не будуть вирішувати в МАК спір із коносаменту чи чартеру, тому що склалася міжнародна практика – ці спори розглядають у Лондонській асоціації морських арбітрів (LondonMaritime Arbitrators Association (LMAA)). Зазвичай саме LMAA розглядає спори, що виникають із договорів купівлі-продажу суден, виконання чартерів, демереджу, коносаментів, суднобудівних контрактів, через нестачу, псування чи загибель вантажу, несплату фрахту, розбіжності сторін щодо орендної плати тощо. До того ж лондонські арбітри розглядають й інші типи суперечок – суперечки щодо комісійної винагороди брокера чи щодо несплати бункерування.
Звичайно, є конкуренти: це і Сингапурський арбітраж, Німецька морська асоціація арбітрів, проте статистика говорить сама за себе, і лідером розгляду вказаних спорів є саме Лондонська асоціація морських арбітрів.
Окремо слід звернути увагу, що недоречним є розгляд у Лондонському арбітражі спорів із: постачання (шипчандлер) на судна, якості послуг технічного характеру, судноремонту,бункерування, агентування, ремонту суден, які хоч і віднесені до морського міжнародного бізнесу(shipping), проте прив’язані територіально до України. Звичайно, у такому разі враховують факт того, що обидві сторони – міжнародні суб’єкти й віднесені до морського міжнародного бізнесу(shipping), проте навіть попри наявність усіх цих складових спір, який прив’язаний до території України, зручніше розглянути саме в МАК із огляду на розуміння місцевого права, яке відіграє важливу роль у цих правовідносинах. І зрозуміло, що простіше й швидше виконати рішення місцевого арбітражу, ніж будь-якого іншого.
Юристи-практики рекомендують МАК тоді, коли контракт регулюється українським правом, це зазвичай випадки, які пов’язані не лише із суднобудуванням або судноремонтом, але й, наприклад, коли йдеться про чартер, але судновласником виступає українське підприємство.
В Україні є портофлот портів у адміністрації морських портів, у портів як державних підприємств. У разі укладання зазначеними установами договорів на прикладі того ж договору бербоут-чартеру правильним буде передбачити МАК як компетентний арбітраж з огляду на те, що одна сторона – це резидент України з місцезнаходженням в Україні. Такого типу договори державні підприємства здебільшого підпорядковують саме національному законодавству, оскільки надалі це впливатиме на якість розгляду такого спору в арбітражі. До того ж у разі, якщо державне підприємство є стороною договору, пов’язаного з мореплавством, судноремонтом тощо, правильним буде внести до арбітражних застережень саме МАК.
Новелою в Регламенті МАК стало прийняття 1 січня 2018 року процедури спрощеного прискореного розгляду спорів, що є важливим для морського бізнесу, оскільки структуру прискореного розгляду направлено на розгляд справи за 2 місяці від моменту звернення. Проте за прискореною процедурою в МАК ще не розглянуто справ з огляду на те, що сторони мають окремо погодитися на це, і зазначена процедура потребує активних дій від самих користувачів арбітражу.
Щодо організаційної структури Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, то вона складається з:
арбітрів, яких призначають згідно з рекомендаційним списком, що затверджує Президія Торгово-промислової палати України строком на 5 років, до якого можуть бути зараховані як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства, які володіють необхідними спеціальними знаннями в галузі вирішення спорів, віднесених до компетенції МАК, і відповідають високим морально-етичним вимогам;
президії, до складу якої входять за посадою голова МАК і його заступники, а також два члени,яких призначає президія Торгово-промислової палати України за поданням голови МАК строком на5 років із числа осіб, зарахованих до рекомендаційного списку арбітрів МАК.
Президія МАК:
1) виконує функції, віднесені до її компетенції цим Регламентом;
2) аналізує та узагальнює арбітражну практику, зокрема, щодо застосування Регламенту МАК;
3) подає на затвердження Президії Торгово-промислової палати України Регламент МАК і пропозиції щодо його зміни/доповнення;
4) подає на затвердження Президії Торгово-промислової палати України рекомендаційний список арбітрів МАК і пропозиції щодо його зміни/доповнення;
5) розглядає питання поширення інформації про діяльність МАК і розвитку міжнародних зв’язків;
6) розглядає інші питання діяльності МАК.
Голову та його заступників призначає президія Торгово-промислової палати України за поданням президії МАК строком на 5 років із числа осіб, зарахованих до рекомендаційного списку арбітрів МАК. Голова МАК організовує її діяльність, виконує функції, передбачені цим Регламентом,представляє МАК в Україні та за кордоном.
Секретаріат виконує функції щодо забезпечення діяльності МАК відповідно до цього Регламенту. Все листування зі сторонами у справі здійснюють через секретаріат.
Доповідачів на прохання голови складу Арбітражної комісії чи одноособового арбітра призначає голова МАК зі списку доповідачів, який затверджує президія МАК. Доповідач присутній на усному слуханні справи та на закритих нарадах складу Арбітражної комісії, а також виконує відповідні доручення голови складу Арбітражної комісії чи одноособового арбітра, які стосуються арбітражного розгляду.
Окремо слід наголосити на тому, що наявність секретаріату відрізняє МАК від арбітражу ad hocтим, що секретаріат сприяє швидкому розгляду спорів.
Якщо говорити про Лондонський арбітраж, то, на відміну від МАК, це асоціація арбітрів, по кожному спору арбітраж створює ad hoc, без секретаріату, оскільки кожен арбітр працює сам зі сторонами,маючи свій штат (наприклад, помічників, фірму тощо). Водночас навантаження на арбітрів нерівномірне, що впливає на швидкість розгляду спору й ставить арбітрів у нерівні умови, що може спричинити непередбачувану ситуацію. А для арбітражу дуже важлива передбачуваність.
Так, МАК згідно з новим Регламентом працює з трьома робочими мовами: українською, російською,англійською. Згідно зі старим Регламентом МАК із користувача стягували плату за розгляд справи англійською мовою. Зараз секретаріат володіє всіма трьома мовами.
Усю процедуру розгляду МАК спорів від моменту подання документів до винесення арбітражного рішення чітко та доступно передбачено Регламентом МАК.
У цьому разі слід чітко розділити суди й МАК, оскільки це абсолютно дві різні установи. Практикуючі юристи все частіше наголошують на тому, що суди ухвалюють рішення (вирішують), а арбітраж – примиряє. Це означає, що процесуальні дії, які можливі в суді (затягування чи ускладнення процесу), неприпустимі в арбітражних установах, зокрема, і в МАК, оскільки це не веде до швидкого розгляду спору чи швидкого примирення. Такі дії, як надання інформації за день до засідання, не надання всієї інформації в арбітражі сторони не використовують. Основним прийомом процесуальної боротьби в МАК є якісна підготовка документів. Від цього, а також від своєчасності подання документів, залежить швидкість прийняття арбітражного рішення та його якість.
МАК обчислює арбітражні збори від ціни позову, а не від погодинної ставки арбітра чи від кількості слухань. До арбітражного збору входять слухання, які проходять офлайн чи онлайн, а також звернення за заходами забезпечення чи за арештом судна.
Основною перевагою МАК є питання відшкодування витрат на правову допомогу, а для клієнта це дуже важливо. На відміну від національних судів, у МАК відсутній психологічний бар’єр щодо присудження розміру витрат на правову допомогу. МАК не має жодних обмежень – ані фактичних,ані внутрішніх, оскільки арбітражні установи справедливо оцінюють роботу юристів, дивляться на співмірність вимог, і на те, скільки зусиль вони доклали для підготовки арбітражного розгляду,надаючи можливість отримати справедливу компенсацію витрат на правову допомогу.
Рішення МАК сторони виконують добровільно у встановлені нею строки. Не виконані в строк рішення виконують відповідно до закону та міжнародних договорів. Виконання рішення арбітражу –виключна підсудність Київського апеляційного суду.
Щодо виконання рішення МАК слід сказати, що переважно рішення не виконують. Проте компанії,які не нехтують своєю репутацією, виконують рішення арбітражу відповідно до встановлених домовленостей.
Для більшості практикуючих юристів примусове виконання рішення міжнародного арбітражу залишається нонсенсом з огляду на те, що сторони заздалегідь домовилися про примирення в арбітражі. У такому разі слід не забувати:
- про вжиття різного роду заходів забезпечення, що допоможе надалі виконати рішення,наприклад, гарантії, freezing order, різного роду корпоративні зобов’язання;
- належним чином готувати документи задля недопущення відмови у виконанні рішення з формальних підстав;
- не допускати того, щоб суд, який повинен визнати рішення, почав розбиратися у справі по суті, щоє неприпустимим за процесом.
Допустивши таке, втрачається арбітражна перевага, оскільки за Нью-Йоркською конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень є виключний перелік підстав, за якими можна відмовити. До того ж необхідно не забувати, що Верховний Суд зазначив, що він не може переглядати рішення по суті, якщо справа стосується арбітражу.
Узагальнюючи, необхідно зазначити, що через надмірну завантаженість національних судів,альтернативою вирішенням морських спорів є МАК, яка володіє унікальною спеціалізацією,рекомендованим списком вітчизняних і зарубіжних арбітрів і доповідачів в області міжнародного морського права.
Проте, незважаючи на свою унікальність і досвід, більшість морських спорів продовжують вирішувати або в державних судах, або в іноземних юрисдикціях. З огляду на правову традицію практикуючі юристи зазвичай звертаються до державного суду і поки ще рідко використовують альтернативні способи вирішення спорів, такі як арбітраж. Тому в цьому разі необхідно проводити роботу щодо істотного збільшення привабливості МАК для потенційних сторін морських суперечок.
Формування довіри до МАК у країні й за кордоном є принциповим моментом. Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України за 27 років існування жодного разу не підірвала своєї репутації, жодного її рішення скасовано не було попри намагання це зробити. Усі рішення було підтримано національними судами, що формує у користувачів відповідну довіру та позитивне ставлення до установи.
Надія Воронець,
адвокат АО Кравець і партнери для ЮРИСТ & ЗАКОН
