Ініціатива Президента Володимира Зеленського про надання множинного громадянства українцям за кордоном – це спосіб відбутися кожному історичному трудовому мігранту за національною приналежністю, а також – «тиха» юридична схема з відкриття ринку землі для іноземців з українським «присмаком». Про це свідчить аналіз AgroPolit.com законопроєкту 6368 «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України» і дотичних до нього законопроєктів.
Скільки буде два плюс два? А ми продаємо чи купуємо?
Саме цей анекдот при детальному розгляді нагадує ідея запровадження множинного громадянства для українців, які проживають у країнах ЄС, США та Канаді.
З одного боку, дійсно ухвалення такого закону вперше дозволить українцям з усього світу «почуватися не діаспорою, людьми не просто українського походження, а українського громадянства». Володимир Зеленський нарахував 65 млн українців.
У світі чимало країн допускають або визнають подвійне громадянство. Серед них Норвегія, США (подвійне громадянство не заборонено, при цьому воно не заохочується), Німеччина (дозволяє його громадянам ЄС і Швейцарії).
В Україні ж своя історія. І починається вона зі статті 4 Конституції, якою закріплюється єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. При цьому у нас немає відповідних законодавчих положень, які напряму забороняли б множинне громадянство. Можливе воно чи ні – має поставити крапку лише Конституційний Суд України.
Дискусія про громадянство відкрилася після підписання Зеленським указу про введення в дію рішення РНБО від 16 липня — № 305/2021.
Множинне громадянство – чотири похідні законопроєкти
Окрім законопроєкту 6368 «Про громадянство України» Президент подав до парламенту ще кілька дотичних законопроєктів, які мають забезпечити чистоту законодавчих намірів щодо громадянства.
Законопроєкт 6369 «Про запобігання та протидію загрозам національній безпеці України в сфері громадянства»: ним запобігається використання громадянства іншої держави як інструменту втручання у внутрішні справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Вочевидь, це пов’язано з розмовами РФ про те, що на територіях інших країн мешкають «її громадяни», яких слід «захищати». Далі, як ми знаємо, була роздача російських паспортів.
Законопроєкт 6370 «Про внесення змін до статті 570 Митного кодексу України щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства»: обмеження на зайняття посад у митних органах громадянами України, які мають або набули громадянство або підданство іноземної держави чи держав.
Законопроєкт 6371 «Про внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів»: заборона обіймати посади в судах українцям, колишнім іноземцям, щоб набуття громадянства не використовували як інструмент втручання у внутрішні справи України.
Законопроєкт 6372 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, ККУ та КПКУ та кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства»: встановлює адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання або неподання декларації про наявність громадянства іноземної держави, про перебування в процедурі набуття чи припинення громадянства іноземної держави тощо.
Всі політики й чиновники, які, згідно із законом про запобігання корупції, заповнюють електронні декларації, повинні обов’язково вказувати наявність громадянства або підданства інших держав. Якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, також є громадянином іншої держави, вона має про це чесно повідомити – українське суспільство має право про це знати. За навмисні спроби приховати факт подвійного громадянства людина має нести кримінальну відповідальність», – наголосив Президент.
Множинне громадянство – аналіз юриста
На думку директора програми «Право» Українського інститут майбутнього Олександра Чебаненка, новий законопроєкт про громадянство – ложка дьогтю на ложку меду. За його словами, цим проєктом пропонується ціла низка цікавих новел.
Наприклад, «декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України» – документ, що засвідчує відмову іноземця від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав, що подається іноземцем у випадку, якщо отримати документ про вихід з іноземного громадянства важко або неможливо. Вочевидь, цей документ орієнтований в першу чергу на громадян держави-агресора, які зі зброєю в руках захищали незалежність України та які хотіли б отримати громадянство України. Ми свого часу пропонували такого роду крок, тому можемо цю пропозицію тільки підтримати», – каже він.
За словами Чебаненка, з попередньою новелою пов’язана ще одна – «незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства».
«Зрозуміло, що у зв’язку з політикою держави-агресора по фактичному нав’язуванню свого громадянства отримати від її органів документ про припинення громадянства держави-агресора – той ще квест. Тому і ця новела, на нашу думку, заслуговує на підтримку. Раніше законом було передбачено 10 документів, що підтверджують громадянство України. Це – паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну. Тепер пропонується залишити тільки 8, вилучивши з цього переліку свідоцтво про належність до громадянства України та проїзний документ дитини. Висловимо надію, що це позитивний момент, адже зменшується кількість дублюючих документів», – каже він.
Викликають, на його думку, інтерес новели щодо підстав для втрати громадянства України.
Відповідно до чинних норм, підставами для втрати громадянства є: добровільний вступ повнолітнім громадянином України до громадянства іншої країни; набуття статусу громадянина України незаконно – шляхом подання підроблених документів і надання неправдивої особистої інформації; добровільний вступ до лав військовослужбовців іншої держави.
Замість абсолютно неконституційної, на нашу думку, першої підстави для всіх (адже в Конституції йдеться про «єдине», а не «одне» громадянство України) пропонується не менш «цікава» – «використання повнолітнім громадянином України, який має громадянство (підданство) іноземної держави, на території України паспортного документа іноземця, наслідком якого є створення загроз національній безпеці, національним інтересам України». Що саме підпадає під ознаки «створення загроз» та хто саме це буде визнавати, є ключовими питаннями. Вочевидь, це підстави для можливих зловживань плюс – можливі корупційні ризики».
При цьому, пояснює експерт, треба зробити важливе зауваження: Конституція України взагалі не передбачає можливість «втрати» громадянства України. Тільки «припинення». Більш того, відповідно до Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства.
Що ж стосується анонсованого надання громадянства України етнічним українцям, які проживають за кордоном, то особливих змін в наявному порядку не передбачається: громадянство може, як і зараз, надаватися за особливі заслуги або в особливих випадках.
Підсумовуючи наш короткий огляд законопроєкту, можна сказати, що ним пропонується ціла низка змін до законодавства щодо громадянства, які давно вже не просто «назріли», а вже «перезріли». В першу чергу, щодо спрощеного набуття громадянства України тими, хто захищав і захищає її свободу та незалежність зі зброєю в руках. І це можна тільки підтримати. При цьому в проєкті є ціла низка пропозицій, які є сумнівними як з точки зору відповідності Конституції України та законів логіки, так і щодо корупційних ризиків. Сподіваємося, що розробники законопроєкту усунуть ці ризики та невідповідності», – резюмує директор програми «Право» Українського інститут майбутнього Олександр Чебаненко.
Множинне громадянство – спроба завести іноземців у САП та НАБУ
В коментарі для AgroPolit.com адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець заявив, що подвійне громадянство у запропонованому Володимиром Зеленським форматі – це не більше, аніж легалізація тих осіб, які вже мають подвійне громадянство, а також спроба виконати завдання, поставлені перед ним іноземними урядами (в частині призначення на посади керівників країною іноземців).
Ключова мета таких законодавчих змін (наприклад, про призначення в судову систему чи на керівні посади) – призначити керівником САП або керівником НАБУ іноземців, які в силу різних причин не зможуть змінити свого громадянства; аналогічна ситуація була з громадянкою США Супрун, яка так і не вийшла з громадянства США, хоча була міністром охорони здоров’я і мала доступ до державної таємниці за родом своєї діяльності. Так само це було з Айваресом Абрамавічусом, Наталією Яресько. Тобто фактично ця процедура ще була започаткована попереднім президентом, і зараз це продовжується», – пояснює він.
Ростислав Кравець пояснює, що наявність п’яти законопроєктів, які страхують від «наслідків», не означає, що всі вони буть ухвалені парламентом. Тому лазівки для озвученого ним сценарію є.
Внести зміни до Конституції навряд чи вдасться (питання 300 голосів відкрите), а от власне закон про громадянство змінити депутати зможуть. Якщо цей закон буде прийнятий, то завтра ми побачимо на посаді керівника НАБУ чергового іноземця», – наполягає на своєму він.
Множинне громадянство – відкриття ринку землі для іноземців
Натомість головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова називає законопроєкт про множинне громадянство спробою легалізувати доступ на ринок сільськогосподарських земель для іноземців з українським корінням.
Це така спроба легалізувати іноземний капітал на внутрішньому ринку землі для придбання сільськогосподарських паїв. Ми ж пам’ятаємо, що за законом 552-IX право власності на землю отримали громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади та держава. З 1 липня 2021 року землю почали купувати фізособи (100 га в одні руки), а з 1 січня 2024 року до кола покупців додаються юридичні особи, які на рівні з фізичними особами отримають однакову земельну «стелю» – 10 тис. га в одні руки. Ухвалення закону 6368 про множинне громадянство для іноземців, які є етнічними українцями, автоматично відкриває доступ для іноземного капіталу. Адже не існує наразі юридичних перепон, які б забороняли придбання с/г землі «етнічним українцям-іноземцям» з новою українською пропискою (при цьому ми досі не розуміємо, чи збережеться у них якесь інше громадянство). Крім того, їм же ніхто не заборонить і створювати українські юридичні компанії. Тобто це схоже на добре продуману «тиху» схему заведення іноземного капіталу під придбання землі. Було би логічним встановити на певний час мораторій, наприклад, 5 років для таких громадян для придбання сільськогосподарської землі. це дозволить зберегти чистоту намірів етнічних українців і забезпечить їх реальне бажання працювати на землі, а не втілить на практиці ефект швидких спекулятивних інветицій. Ми ж бачимо, що світові ринки капіталів перегріті вільними грішми, які потрібно кудись вигідно вкласти. Земля, а відтак і продовольство, – хороший варіант для цього», – говорить Наталія Білоусова.
На її думку, такий крок цілком логічний, адже як в Україні , так і за її межами не полишають ідею зробити ринок землі повністю відкритим.
Як свідчать аналітичні дані онлайн-мапи операцій купівлі-продажу земель, яку запустили AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar, з моменту запуску середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 415 грн. За цей період було здійснено 21 978 операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) загальною площею 80 041 га. Загалом же ринок продажів паїв не дуже активний: на ньому чітко простежується профіцит покупців і дефіцит продавців», – пояснює головний редактор AgroPolit.com.
Вона також озвучила інші показники роботи ринку землі за весь період станом на 11 грудня 2021 року:
- середньозважена вартість договору за одну ділянку — 33 415 грн;
- загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 21 978, що складає 19% від усіх операцій з землею;
- сумарна площа проданих паїв — 80 041 га;
- середній розмір проданої ділянки — 3,64 га;
Незмінними залишились максимальна ціна об’єкту купівлі-продажу — 5 035 000 грн у Львівській області та максимальний розмір ділянки — 46,75 га у Донецькій області, коментує Наталія Білоусова аналітику онлайн-мапи, розробленої AgroPolit.com спільно з Zemelka.ua та Volodar.
За останній тиждень з 6 по 10 грудня, каже вона, результати функціонування ринку землі наступні:
- середньозважена ціна за 1 га на цьому тижні склала 30 951 грн;
- загальна кількість операцій купівлі-продажу земельних ділянок для товарного с/г виробництва (паї) — 1325 (на 383 більше, ніж на минулому тижні);
- сумарна площа проданих паїв — 5126 га;
- середній розмір проданої ділянки — 3,87 га;
- максимальна ціна у Кіровоградській області — 1 676 055 грн.
- максимальна площа ділянки у Харківській області — 24,79 га.
Більше про умови роботи ринку землі в Україні читайте у матеріалі «Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок».
Множинне громадянство – п’ять запитань без відповідей
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зареєстровані законопроєкти читав, але має до них питання.
Множині запитання до проєктів Зеленського про множинне громадянство. Пакет законопроєктів про громадянство, внесений Зеленським до парламенту, породжує більше проблем, ніж вирішує. Перш ніж подавати такі проєкти, керівництво держави мало б дати суспільству чіткі відповіді принаймні на ключові запитання», – переконаний він.
1. Як трактувати норму статті 4 Конституції «В Україні існує єдине громадянство»? Чи означає це лише відсутність громадянства окремих територій України чи також і заборону поєднання українського громадянства з іноземним? Остаточну відповідь може дати лише Конституційний Суд, як би Зеленський до нього не ставився. І без отримання цієї відповіді правники і політики далі ламатимуть списи, і будь-які спроби легалізації множинного громадянства матимуть сумнівну легітимність.
2. Якщо вже Президент пропонує легалізувати множинне громадянство, наскільки правомірно позбавляти його носіїв права працювати в органах влади, місцевого самоврядування тощо? З точки зору національної безпеки це виглядає логічним. Але як бути з 24 статтею Конституції, відповідно до якої «громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом»? Одна річ – заборонити їм обіймати посади через незаконне подвійне громадянство, а зовсім інша – просто позбавити їх важливих (у тому числі і виборчих) прав, коли, за логікою президентських законопроєктів, вони нічого не порушують.
3. Якщо надавати громадянство закордонним українцям, чому недостатньо самого факту їх української ідентичності? Як і кому закордонні українці мають доводити, що їхні батьки, дід чи баба народилися в Україні? Не кажучи вже про те, що у такий спосіб не отримають громадянства ті, чиї батьки й діди вже народилися в діаспорі. Так само, як і наймолодше покоління еміграції – люди, які народилися в Україні після 1991 року і виїхали за кордон, змінивши громадянство.
4. Яким обсягом прав користуватимуться носії множинного громадянства? Наприклад, чи зможуть вони купувати сільськогосподарські землі? Чи отримуватимуть українські пенсії та інші соціальні виплати?
5. І, зрештою, як носії множинного громадянства виконуватимуть військовий обов’язок і взагалі всі громадянські обов’язки перед усіма своїми державами одночасно?
Наталія Білоусова, AgroPolit.com
