В понедельник, 2 октября, начинается суд по делу о возвращении столичной общине акций «Киевэнерго», «Киевгаза» и «Киевводоканала». Об этом сообщил генпрокурор Юрий Луценко в Facebook.
Как известно, еще в 2006 году на основании решения Киевсовета была создана компания «Киевэнергохолдинг» — единый комплекс по поставке энергоресурсов, воды и водоотведения в столице. В ее собственность были переданы контрольные пакеты акций «Киевгаза» и «Киевводоканала» (61% и 67% соответственно), а также почти 13% процентов акций «Киевэнерго».
По словам генпрокурора, стоимость пакетов акций была оценена в 230 миллионов гривен, что на тот момент было в четыре раза ниже рыночной стоимости.
Насколько успешным для Киева будет судебное разбирательство, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.
Як ви оцінюєте шанси повернення активів «Київгазу», «Київводоканалу», «Київенерго» у власність міської громади?
— Насправді, на мій погляд, шанси не дуже великі у зв’язку з тим, що пройшов вже значний час. Хоча були порушення на момент переоформлення цих акцій, передачі без відповідних дозволів, заниження вартості відповідних пакетів акцій, однак у зв’язку з тим, що минуло майже 11 років з цього моменту, то шансів на те, що суд поновить строки, визнає пропущення цього строку поважним, досить невеликі. Тому, насправді, навіть встановлення цих обставин, про які говорить генпрокурор, щодо перевищення певних повноважень при передачі цих пакетів акцій, певних зловживань при оцінці для суду в подальшому можуть не бути предметом розгляду у зв’язку з тим, що пропущений строк позовної давності, який в цих правовідносинах встановлюється три роки.
Тобто навіть занижена вартість пакетів акцій не є вагомим доказом для суду?
— Насправді, так. Крім того, у разі, якщо це рішення відбудеться і пакети повернуть, київська громада повинна буде вирішити питання, яким саме чином вона буде компенсувати інвестору, покупцю цих акцій суму коштів, яку він в свій час в ці акції вклав. Я так розумію, що на цей час це також є певною проблемою, тим більше, існує дуже велика кількість рішень Європейського суду з прав людини з аналогічних обставин, коли Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що особа, яка придбала якесь майно у держави, не повинна нести відповідну відповідальність і не можна її позбавити майна у зв’язку з тим, що держава певним чином не дотримувалась відповідних вимог діючого законодавства.
Чи були в Києві прецеденти із повернення в комунальну власність раніше проданого майна?
— Це — не прецедент. Прецедент в тому, що подається відповідний позов, однак ми бачимо, чим закінчується всі ці досить гучні заяви генпрокурора, інших високопосадовців. В кінці кінців, ми бачимо, що нічого з того, що вони оприлюднюють в ЗМІ, те, чим вони хизуються, не відбувається. Тим більше, навіть при сьогоднішній судовій реформі, навіть при тиску на суд, ухвалити такі рішення щодо повернення цих акцій назад київській громаді буде вкрай важко.
Навіть якщо йде мова про 13%, перепроданих з пакету акцій «Київенерго»?
— Звичайно, тут буде аналогічна підстава, що вже пройшов строк позовної давності, тому що прокуратура, в першу чергу, подає позов в інтересах київської громади, Київської міської держадміністріції, яка не могла не знати про відчуження цього пакету. Тому і говорити про те, що навіть при наявності порушень суд прийме рішення, недоречно, тим більше Верховний суд України вже неодноразово наголошував на тому, що в разі пропущення строків позовної давності прокуратурі в таких позовах відмовляють. Це, в першу чергу, стосувалось земельних ділянок. Зараз буде аналогічний позов по акціям.
Навіщо тоді генпрокурор робить такі гучні заяви? Для кого чи проти кого це робиться?
— На мій погляд, як показує фактично вся історія України, такі заяви можуть робитись, щоб певним чином змінити власність або втрутитись в цей бізнес, або примусити до якихось поступок в інших сферах діяльності того власника, який наразі має у власності ці акції, і таким чином примусити його виконувати якісь забаганки, які на сьогоднішній день йому не досить вигідно робити. Тому я вважаю, що тут переслідується декілька причин. По-перше, це, фактично, намагання певним чином змінити власників і поділити існуючий вже бізнес або отримати певні поступки в інших видах діяльності для того, щоб мати з цього певні доходи. Крім того, я не виключаю тут і наявність корупційної складової, а також я не виключаю ту обставину, як вже це відбувалось з акціями донецьких компаній, для того, щоб відсудити і в кінці кінців поставити крапку, щоб жодна інша влада ніяким чином ніколи не могла підняти це питання, оскільки в ньому вже було відмовлено.
Чи може судовий процес позначитись на роботі самих підприємств?
— Насправді, тут немає підстав для арешту рахунків цих підприємств, тому що вони працюють, сплачують відповідні податки, і є можливість певним чином відсторонити діюче керівництво. Однак я не думаю, що на сьогодні суд прийме такі рішення в якості забезпечення позову стосовно зміни керівництва і призначення зовнішньої адміністрації. Тому я вважаю, що стосовно діяльності цих підприємств не варто перейматись, що вони якимось чином не будуть працювати… До того ж, наразі починається опалювальний сезон, тому, я думаю, що не варто переживати, що в опалювальний сезон вони не будуть виконувати ті обов’язки, які на них покладені.
Чи можуть власники погодитись на компенсацію?
— Так, звичайно. Власники, по-перше, можуть погодитись на певні поступки в інших питаннях або в разі, якщо в даному випадку рішення суду буде на користь держави, на користь адміністрації, то потрібно буде вирішувати питання щодо компенсації власникам цих поліпшень, які були на той час внесені, це з одного боку, а з іншого боку — безпосередньо компенсація вартості тих коштів, які були сплачені при купівлі власниками цих акцій. Тому я вважаю, що в даному випадку мова може йти виключно про певні юридичні обставини, щоб на хвилі цих досить гучних заяв фактично легалізувати цих власників заново.
