В Україні змінили підхід до мобілізації, зокрема, цим займатиметься не лише ТЦК, але й командири військовий частин. Фокус розповідає, як зміниться підхід до призову та в чому полягає головна небезпека.
1 жовтня Кабмін ухвалив постанову, згідно з якою військові частини можуть призивати резервістів та військовозобовʼязаних, які хочуть добровільно служити.
Командири військових частин отримають право здійснювати комплектування бойових військових частин шляхом добровольців. Також вони можуть надавати направлення для проходження ВЛК для визначення придатності особи до служби. Перелік військових частин, командири яких здійснюватимуть призов резервістів та військовозобовʼязаних визначить Генштаб.
Фокус розповідає про перспективи такого рішення та потенційні ризики для військовозобовʼязаних.
Заміна ТЦК на рекрутинг: перспективи рішення
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Олег Жданов заявив, що таке рішення — це фактично заміна системи ТЦК на рекрутинг. У результаті командирам військових частин дозволяється проводити рекрутинг військовослужбовців на добровільній основі. Дозвіл на направлення для проходження ВЛК теж надається, оскільки всі рекрути повинні пройти медкомісію.
“Краще воно (рішення щодо зміни до Порядку призову. — Ред.) чи ні, покаже час, наскільки буде ефективним такий підхід щодо мобілізації військовозобов’язаних в Україні. Ми в пошуку, тому що ТЦК на сьогодні, наскільки ми розуміємо, не виконує, чи виконує, але дуже погано ті завдання, які на них покладені, — укомплектування Збройних сил України”, — сказав Олег Жданов Фокусу.
Він зауважив, що це викликає суттєве невдоволення суспільства в Україні, а тому шукають нові способи призову.
Які ризики зʼявляться для військовозобовʼязаних: чи потраплять вони в бажану частину
Адвокат Ростислав Кравець розповів Фокусу, що якщо командири направлятимуть військовозобовʼязаних на ВЛК, це не означатиме, що ТЦК повинні направляти особу до цієї конкретної військової частини. Так людина може виявити бажання служити в конкретній частині, командир якої не заперечує, проте після встановлення придатності ТЦК вирішує направити чоловіка в іншу частину. За словами адвоката, цього закон не заперечує.
Адвокат Олег Леонтьєв у розмові з Фокусом повідомив, що в такому рішенні може бути лише один ризик, який є найголовнішим, — щоб військовозобовʼязаний, який захотів служити на конкретній посаді в конкретній військовій частині, потрапив туди. Зокрема, вже були випадки, коли військовозобовʼязаного заохочували йти на певні посади. Той думав, що, наприклад, керуватиме дронами, а потім виявилося, що його відправили на посаду сапера. Так ризик полягає в тому, чи особа насправді прийде на службу на ту посаду, в тих умовах та у військову частину, де захотіла.
“Сьогодні прийшов він в ту військову частину, яку хоче, а виявляється, що його направили не туди, а зовсім на іншу посаду”, — пояснив Леонтьєв.
Він наголосив, що в цьому разі військовозобовʼязаний чоловік не може себе захистити. Адже після ліквідації військових прокуратур, військові — безправні, ніхто не займається захистом їхніх інтересів.
“Мертві душі” в ЗСУ: корупційні ризики нової постанови Кабміну
Ростислав Кравець вважає, що можуть зʼявитися шахрайські та корупційні схеми, коли особа за певну винагороду просить для себе привілей.
“Я не виключаю, що такі випадки також можуть бути. Тому я вважаю, що потрібно, замість перекладання відповідальності на командирів, все ж таки зобов’язати ТЦК, які у нас чомусь є недоторканими, виконувати свої обов’язки щодо комплектування ЗСУ. Командири можуть направляти запити виключно з ТЦК, а ніяк не напряму обирати собі з громадян України”, — пояснив адвокат.
На його думку, це повинно відбуватися централізовано, аби система працювала. Натомість виявляються “якісь партизанські загони”, які формуються з тих осіб, які комусь потрібні, а комусь ні.
“А інших куди дівати? Я вважаю, що Кабінет міністрів вкотре продемонстрував повну професійну непридатність у питаннях мобілізації та військового обліку”, — наголосив Кравець.
Зміни в процесі мобілізації: що про це думають самі військові
Речниця 47-ї ОМБр Анастасія Блищик повідомила Фокусу, що рекрутингові центри є в усіх бригадах.
“До нас дзвонять добровольці, які кажуть: “Хочемо у вас служити”. Далі ми їм оформлюємо рекомендаційний лист, люди йдуть до військкомату, проходять ВЛК, далі учебка і потім потрапляють до нас”, — сказала Анастасія Блищик.
На питання, чи ТЦК направляв особу, яка вирішила служити в 47-й бригаді, до іншої частини, Блищик зауважила, що ні. Зокрема, є директива, яка визначає, що бригада є першочерговою. Йдеться про ту, яка постійно перебуває на передових позиціях. У результаті чоловік йде в ТЦК з рекомендаційним листом, а рекрутери супроводжують його доти, доки він не потрапить до військової частини.
Вона вважає, що рішення щодо дозволу командирам призивати військовозобовʼязаних є чесним по відношенню до добровольців.
“Якщо в них у якійсь бригаді є знайомі, чи вони розуміють, що можуть туди потрапити на якусь конкретну посаду, на яку готувалися в цивільному житті, або ж вони тренувалися на піхотинця, чи вчилися на розвідників, операторів БПЛА. І якщо особа конкретно знає, куди йде, то це чесно по відношенню до самого ж новобранця”, — пояснила Блищик.
Військова додала, що це прекрасна ініціатива, яка має поширюватися на всі бригади. Зокрема, не повинно бути так, що якусь бригаду укомплектували, а інша сидить без свіжих сил.
Нагадаємо, 30 вересня у 80-й ОДШБр показали, як готують новомобілізованих до бойових дій. Зокрема, людей відразу не відправляють на “нуль”.
Того ж дня нардеп Федір Веніславський розповів, що Нацполіція прийматиме рішення щодо оголошення в розшук людей, які не оновили дані. За його словами, воно можливе буде після невиконання накладеного на людину покарання.
Джерело: focus.ua
