Навіть у розпал війни в Україні діє правило: житло має бути недоторканним для найвразливіших. І хоча суд може дозволити примусове виселення в деяких випадках, є категорії громадян, яких позбавити даху над головою — юридично неможливо. Знати про це важливо не лише тим, хто захищає свої права, а й власникам, які прагнуть звільнити квартиру.
1. Діти: закон на їхньому боці
Права неповнолітніх — це особлива зона правового захисту. Жодна дитина, зареєстрована у квартирі, не може бути виселена без згоди обох батьків чи органів опіки, навіть якщо вона не проживає фактично за цією адресою.
Особливо жорсткий підхід діє, якщо житло державне або комунальне, уточнює адвокат Ростислав Кравець. У таких випадках дитина зберігає реєстрацію до 18 років, і суди зазвичай не погоджуються на її зняття навіть у разі формального прописування.
2. Діти без батьків: виселення тільки через рівноцінне житло
Якщо йдеться про сиріт або дітей під опікою, виселення можливе лише за однієї умови: забезпечення їх новим житлом, яке дорівнює або перевершує попереднє. При цьому потрібне не просто обіцянка, а документи — договір купівлі-продажу чи нотаріальне зобов’язання про надання іншої площі. Без цього органи опіки не дадуть згоду, а суд стане на захист дитини.
3. Утриманці: якщо годуєш — не виселиш
Особа, яка перебуває на утриманні у власника житла — наприклад, колишній чоловік, літня родичка або інша особа, якій платять аліменти, — не може бути виселена просто так. Якщо зобов’язання з утримання не припинені, суд найімовірніше відмовить у примусовому виселенні.
4. Колишні родичі без житла: суд може дати їм час
Ви хочете виселити колишнього зятя або співмешканку? Якщо ця особа не має де жити, не володіє іншим житлом, не може орендувати квартиру через відсутність доходів, суд може призупинити виселення. Максимальна відстрочка — до одного року. Такий “перепочинок” дається, щоб особа знайшла нове місце проживання без порушення її прав.
5. Відмова від приватизації
Цей пункт добре знають старші люди: якщо мешканець добровільно відмовився від участі в приватизації, але залишився зареєстрованим, його не можна виселити. Такі особи мають довічне право користування квартирою. Судові спроби позбавити їх цього права майже завжди провальні, наголошують експерти порталу Zagorodna.
6. Морози — захист від виселення
Згідно з постановою Кабінету міністрів №844, в опалювальний сезон — з 1 жовтня по 1 квітня — виселення без надання альтернативного житла заборонене. Це правило діє як для орендарів, так і для мешканців приватизованих квартир. Закон не дозволяє залишити людину без даху над головою в зимовий холод.
7. Борги не завжди привід для виселення
Борг за комунальні послуги — серйозна підстава для судового позову, але не автоматичного виселення. Суд зважує на обставини: хвороба, втрата роботи або форс-мажор можуть зупинити процедуру. А без рішення суду жодних дій здійснити не можна.
8. Люди з інвалідністю: особливий захист
Відповідно до Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, будь-яке виселення осіб з інвалідністю без надання іншого житла заборонене. Це означає, що навіть за рішенням суду виселення не відбудеться, доки держава або власник не знайде відповідне альтернативне житло.
Зазначимо, зараз інформація про офіційно зареєстрованих мешканців у квартирі перестає бути просто цікавою деталлю, а стає важливою необхідністю. Ці знання можуть знадобитися в різноманітних ситуаціях, починаючи від купівлі чи оренди житла і закінчуючи оформленням соціальних виплат або вирішенням юридичних питань.
Також кількість зареєстрованих у квартирі осіб має прямий вплив на комунальні платежі та певні юридичні аспекти. Хоча прописка не є правом власності, вона важлива для розрахунку комунальних послуг, отримання державних субсидій і може мати значення у спадкових справах.
Джерело: novyny.live
