Подія: 6 липня, набув чинності наказ Мін’юсту, який оновлює порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках та їх списання. Наказ був виданий ще наприкінці березня, але держорганам надали три місяці, щоб підготуватися до запровадження нової системи.
Деталі і коментарі: Відтепер банк зобов’язаний на запит державних чи приватних виконавців протягом однієї робочої години надати інформацію про наявність і стан рахунків боржника, вказавши номер рахунку та розмір грошових коштів на ньому. Тобто виконавець, розпочинаючи провадження, відразу впродовж доби виявлятиме рахунки боржника та накладатиме на них арешт. Далі банки примусово списуватимуть кошти з рахунків боржника. За даними Мін’юсту, арешт і списання грошей поширюється лише на суму існуючої заборгованості, яка підтверджена рішенням суду. Іншими коштами боржник може й надалі розпоряджатися. Щоправда, сума списання може перевищити суму боргу, адже до неї можуть увійти виконавчий збір, штрафи і пені за простроченою заборгованістю.
Приватний виконавець Денис Боднар зауважує, що можуть арештувати гроші на рахунку боржника і без рішення Феміди. “Приміром, це може бути заборгованість зі сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху. Йдеться про ситуацію, коли порушення зафіксовано камерою, повідомлення надсилаються за місцем реєстрації, де людина не живе”, — розповів він, пише economy.24tv.ua. Тобто, якщо повідомлення порушникові ПДР ніхто не передасть, то він може й не знати, що потрапив у реєстр боржників, як і про санкції, що йому загрожують.
За даними opendatabot.ua, списати борги можуть в осіб, що потрапили до Єдиного реєстру боржників. На сьогодні у ньому знаходяться більше 1,7 мільйона українців, які заборгували понад 5,5 мільйона гривень. Переважно це борги перед комунальними установами, несплачені штрафи ПДР, аліменти. Банки можуть списувати борги навіть із зарплатних і пенсійних рахунків. “На фоні масового неповернення кредитів через коронакризу, особливо мікрофінансовим організаціям, це вкрай загрозливе явище”, — прокоментував Експресу адвокат Ростислав Кравець. За минулий рік українці заборгували МФО майже 15 мільярдів гривень за позиками.
Банки повинні самі підключитися до системи автоматизованого арешту рахунків. Однак вони не поспішають це робити. Наразі до неї підключилися лише сім фінустанов, зокрема Приватбанк, Ощадбанк, Альфабанк, monobank. Ще 44 банки підключено у тестовому режимі. Адвокат Ростислав Кравець каже, що банки неохоче доєднуються до цієї системи, бо досі ні НБУ, ні Мін’юстом не врегульоване питання стосовно арешту зарплатних, соціальних, пенсійних рахунків, тобто тих рахунків, які не мали би підлягати арешту. Тож банки не поспішають запроваджувати автоматизовану систему, щоб не порушувати права своїх клієнтів, які можуть залишитися без засобів до існування, якщо, наприклад, заборгують виплату за кредитним договором. Також, за його словами, в Україні працює багато приватних виконавців, які відкривають провадження або за підробленими документами, аба за документами, які не відповідають законодавчим вимогам.
