Після запровадження в Україні воєнного стану було ухвалено ряд нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення правового регулювання питань соціального забезпечення осіб, які здійснюють свій конституційний обов’язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України від військової агресії з боку Російської Федерації, та членів їх сімей.
Виплати діючим військовослужбовцям
Так, постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168 (з подальшими змінами та доповненнями) Уряд встановив умови та категорії службовців, яким належать виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно.
Зокрема, мова йде про такі категорії осіб:
- військовослужбовців ЗСУ (за винятком строковиків), СБУ, СЗРУ, ГУР МО, ДПС, УДО, Національної гвардії, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту;
- військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,
- особам рядового і начальницького складу ДСНС,
- співробітникам Служби судової охорони,
- особам начальницького складу управління спеціальних операцій НАБУ,
- поліцейським,
- особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
У разі, якщо вищеперераховані особи (в т.ч. військовослужбовці-строковики) беруть безпосередню участь у бойових діях або здійснюють заходи з національної безпеки і оборони безпосередньо в цих районах у період здійснення зазначених заходів, – вони мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Право на додаткову виплату в розмірі 100 000 грн ці військовослужбовці мають також:
– у разі їх поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, якщо ці особи перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у т.ч. закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком ВЛК або ЛЕК;
– якщо вони захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
– якщо вони загинули або померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм, – виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Ці кошти виплачуються за наказом командира частини, в якій військовослужбовець виконує (виконував) свої службові обов’язки.
Оскільки ця постанова КМУ від 28.02.2022 р. № 168 в березні-квітні 2022 року була змінена шляхом розширення переліку осіб, які мають право на виплату в розмірі 100 000 грн, розглянемо детальніше, яким чином підтверджуються факти поранень, загибелі та інших обставин, внаслідок яких у військовослужбовців та членів їх сімей виникає право на отримання таких виплат.
Станом на сьогодні уряд поки-що не ухвалював додаткових нормативно-правових актів, які б визначали особливий порядок та механізм отримання цих виплат, відмінний, від загального. Тому для підтвердження права на їх отримання повинні застосовуватись раніше прийняті діючі постанови КМУ та інші законодавчі акти.
Підтвердження факту поранення/контузії/травми та встановлення причинного зв’язку
Для одержання цих (та інших) виплат військовослужбовцю/членам його сім’ї необхідно насамперед підтвердити причинно-наслідковий зв’язок такого поранення (травми, контузії)/смерті військовослужбовця з виконанням ним обов’язку по захисту Батьківщини та його участю у бойових діях.
Адже якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) або смерть військовослужбовця настали з інших підстав, не пов’язаних з участю в бойових діях та виконанням свого військового обов’язку (наприклад, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; або вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння; навмисного самокаліцтва або самогубства і тд), то в такому випадку у військовослужбовця/членів його сім’ї відсутнє право на отримання цих виплат.
Так, зокрема, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року, а також Наказу МОЗ № 402 та Інструкції МОУ від 06.02.2001 року №36:
– військовослужбовець самостійно повинен звернутися до командира військової частини (усно або шляхом подання письмового рапорту) за довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою законодавством,
– з метою складання такої довідки командир військової частини повинен видати наказ про проведення розслідування та скласти відповідний акт;
– військовослужбовець разом з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) повинен отримати від командира направлення на ВЛК, яка встановлює причинний зв’язок між пораненням та участю у бойових діях;
– ВЛК за результатами проходження лікарської комісії встановлює придатність до військової служби та приймає постанову про причинний зв’язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з формулюванням: «Поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини»; при чому прийняття таких постанов ВЛК без вищеперерахованих документів забороняється.
Поки військовослужбовець перебуває на військовій службі та не звільнений з неї за станом здоров’я або з інших підстав, всі виплати здійснюються за наказом командування військової частини (чи іншого органу сил оборони, в якому він несе службу) за рахунок коштів Міністерства оборони України.
У разі, якщо під час комісії була винесена постанова ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням військового обліку, такий військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби, в т.ч. в умовах воєнного стану.
Вищеперераховані документи мають дуже важливе значення для подальшого вирішення питань стосовно соціального забезпечення військовослужбовця та членів його сімей. Адже в подальшому військовослужбовець має право звернутись до МСЕК, яка встановлює групу інвалідності та ступінь втрати працездатності.
Встановлення групи інвалідності військовослужбовцю
Для проходження військовослужбовцем МСЕК потрібно:
– отримати направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, яке надає або військова частина (якщо військовослужбовець ще перебуває на службі), або військомат (якщо він звільнений з військової служби);
– надати комісії, окрім документів, що посвідчують особу, також виписний епікриз, свідоцтво про хворобу (за місцем проходження стаціонарного лікування), постанову ВЛК про встановлення причинно-наслідкового зв’язку.
МСЕК може уточнювати необхідний перелік документів.
У разі відмови у видачі цих документів або внесення до них недостовірних, на думку військовослужбовця, відомостей, він має право оскаржувати такі дії командира військової частини до адміністративного суду, а дії/бездіяльність ВЛК та МСЕК – до вищестоящих ВЛК та МСЕК або також до суду.
Встановлення групи інвалідності, в подальшому, дає військовослужбовцю право на одноразову грошову допомогу у розмірі:
– 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2 481 грн станом на 1 січня 2022 року), – у разі інвалідності I групи,
– 300-кратного прожиткового мінімуму – у разі інвалідності ІІ групи,
– 250-кратного прожиткового мінімуму – у разі інвалідності ІІІ групи;
та можливість оформити, в подальшому, статус особи з інвалідністю внаслідок війни.
Для отримання одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю особа подає до військомату такі документи:
– заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
– завірену копію довідки до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
– постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
– документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов’язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
– документа, що посвідчує особу;
– ідентифікаційний код.
Грошова допомога членам сім’ї у разі загибелі військовослужбовця
У випадку загибелі службової особи, яка належить до однієї з категорій, визначених постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, одноразова грошова допомога членам сім’ї в такому разі становить 15 000 000 грн.
На таку одноразову допомогу можуть претендувати родичі загиблого також у випадку, якщо смерть настала протягом 1 року після отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану.
Ця одноразова допомога розподіляється рівними частками на всіх отримувачів (членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого).
Для отримання одноразової грошової виплати у зв’язку із загибеллю військовослужбовця, члени його сім’ї повинні зібрати такий пакет документів:
– заяву кожного повнолітнього члена сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги про виплату одноразової грошової допомоги;
– витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
– витяг з особової справи про склад сім’ї військовослужбовця;
До заяви додаються копії:
– документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (про що зазначалось вище);
– свідоцтва про смерть військовослужбовця;
– свідоцтва про народження військовослужбовця – для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
– свідоцтва про шлюб – для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
– документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім’ї, з даними про прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
– свідоцтва про народження дитини – для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
– документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;
– рішення місцевої держадміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);
– рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
– постанови ВЛК щодо встановлення причинного зв’язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Визначення причинного зв’язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.
Ці документи члени сім’ї подають за місцем проходження служби військовослужбовця або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
Грошова допомога у разі потрапляння військовослужбовця в полон
Необхідно зазначити, що Кабінетом Міністрів України врегульоване також питання механізму призначення виплат сім’ям військовослужбовців, які були:
– захоплені у полон;
– стали заручниками;
– інтерновані у нейтральних державах;
– безвісно відсутні.
Так, у постанові КМУ від 30.11.2016 № 884 зазначено, що за такими особами зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення, за винятком з’ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо:
– добровільної здачі військовослужбовця в полон,
– самовільного залишення військової частини (установи, організації),
– самовільного залишення місця служби,
– дезертирування.
Такі грошові виплати здійснюються членам їх сімей:
– до дня їх звільнення з полону включно;
– до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата здійснюється за заявою членів сім’ї на ім’я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються:
– копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);
– довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім’ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);
– копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
– копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);
– копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У разі безпідставної відмови таке рішення командира може бути оскаржені в судовому порядку.
Допомога особам та членам їх сімей, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи
Варто звернути увагу також на ще один нещодавно підписаний президентом України Закон України від 26.01.2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набирає чинності через півроку (з 19.11.2022).
Цей закон поширює свою дію не лише на осіб, які належать до складу сил безпеки та оборони України та яких держава-агресор позбавила особистої свободи, про яких зазначалось вище, але також і на цивільне населення, якщо такі цивільні особи, зокрема:
– здійснювали діяльність, спрямовану на вираження поглядів, цінностей, позицій, а також професійну, громадську, політичну чи правозахисну діяльність щодо відстоювання державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України,
– якщо були підстави вважати, що здійснення такої діяльності становило реальну або потенційну небезпеку для незаконного переслідування особи державою-агресором.
Встановлюватиме такі факти позбавлення державою-агресором особистої свободи осіб спеціально створена Комісія при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Порядок та механізм грошових компенсацій (одноразових та щомісячних) в таких випадках перебуває на етапі розробки Урядом України.
Аліна Сидор, АО Кравець і партнери
