Кабмін опублікував нову постанову, яка уточнює процес мобілізації. Насамперед, зміни торкнуться призовників молодше 25 років, заброньованих військовозобов’язаних, а також тих, хто доглядає за особами з інвалідністю. Фокус розповідає, які норми набули чинності.
Кабмін опублікував постанову, яка вносить зміни до Порядку військового обліку та Порядку призову громадян на військову службу. Серед нововведень — перелік документів для надання відстрочки для людей, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю. Про це розповідає адвокат Ростислав Кравець.
Щоб підтвердити право на відстрочку, військовозобов’язаному не потрібен висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) про те, що родич II групи інвалідності потребує постійного догляду. Достатньо заяви, де ця людина вкаже, що конкретний військовозобов’язаний її утримує.
Крім цього, у постанові Кабміну деталізовано інші пункти, що стосуються мобілізації. А саме:
- Призовників віком до 25 років, які мають приписне, тепер не можна направляти на ВЛК під час дії воєнного стану. Виняток — якщо вони хочуть підписати контракт;
- Зняти або виключити з військового обліку призовника, резервіста чи військовозобов’язаного можна без його особистої присутності;
- Якщо особа заброньована або працює в державних установах (перелік яких наведено у ст. 23 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), її не можна направляти на ВЛК.
Кому не потрібно проходити ВЛК
Закон про мобілізацію, який набув чинності 18 травня, передбачає повторне проходження військово-лікарської комісії практично для всіх військовозобов’язаних. Пов’язано це з тим, що чоловіки 18-60 років мають оновити військово-облікові дані. І після чого, незалежно від наявності підстав для відстрочки, їх направляють на проходження ВЛК.
У новій постанові Кабміну визначено перелік осіб, яких ТЦК більше не можуть направляти на проходження ВЛК. А саме — призовників віком до 25 років, у яких є приписне.
Варто зазначити, що за законом призовний вік в особливий період настає з 25 років. Однак на практиці молодь нерідко відправляють на фронт. Так нещодавно сталося з 19-річним Вадимом Ящуком із Вінницької області, а також 21-річним Назарієм Деруном.
Експерти пояснювали Фокусу, що юнаків відправляють на полігон, якщо ті значаться резервістами. Тобто або раніше проходили військову службу, або закінчили військову кафедру, або ще до початку повномасштабного вторгнення РФ їх визнали непридатними до проходження служби в мирний час, але обмежено придатними для служби в особливий період. Саме третя категорія — найпоширеніша причина, чому молодь до 25 років забирають на фронт, пояснював Фокусу юрист Олег Леонтьєв. Бо в такому разі вони вважаються резервістами.
За словами юристки Катерини Аніщенко, постанова Кабміну стосується осіб віком до 25 років, які мають приписне.
“Ті, у кого є офіцерське звання, або військова кафедра — їх цей пункт не стосується”, — зазначає Аніщенко в бесіді з Фокусом.
Також на ВЛК тепер не можуть направляти заброньованих військовозобов’язаних.
“Йдеться, зокрема, про працівників “Укрзалізниці”, метрополітену, інших критично важливих підприємств, які оформили співробітникам бронь. Сьогодні всіх військовозобов’язаних направляють на проходження ВЛК. Але раніше медкомісію проходили тільки ті, хто збирався вступити на службу. Це логічно. Якщо у людини є право на відстрочку, вона не збирається служити, а отже, їй не потрібно проходити військово-лікарську комісію”, — пояснює Аніщенко.
Інший важливий пункт — зняти або виключити з військового обліку призовника, резервіста або військовозобов’язаного можуть без його особистої присутності. За словами Аніщенко, цей пункт особливо актуальний для тих, хто перебуває за кордоном і перед виїздом офіційно знявся з військового обліку.
“Ті, хто перебувають за кордоном, і в них є підстави, за якими їх раніше зняли з військового обліку, тепер їм не потрібно повертатися в Україну, щоб підтвердити цю інформацію. Достатньо надіслати пакет документів до ТЦК через дипломатичні установи”, — зазначає експертка.
Також, за словами адвоката Святослава Михайлова, цей пункт спрощує можливість військовозобов’язаного, який змінив місце реєстрації, оновити дані і стати на облік в іншому ТЦК. Оскільки раніше, якщо співробітники військкомату розуміли, що у людини є підстави для відстрочки, вони відправляли її зніматися з обліку в ТЦК за місцем минулої реєстрації, а потім приходити знову.
Менше документів для відстрочки
У постанові Кабміну також є норма, яка стосується відстрочки для військовозобов’язаних, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю. Тепер достатньо заяви від такої людини, де буде вказано, хто з військовозобов’язаних її утримує.
“Фактично прибрали вимогу, яку неможливо було виконати — отримати справу про догляд за особою 2 групи інвалідності. За законом ці особи здатні самі себе обслуговувати, а отже не потребують догляду. І тому отримати довідку, а отже і відстрочку для військовозобов’язаного, який утримує таких родичів, було неможливо. Зараз достатньо заяви від особи з інвалідністю 2 групи, де вона зазначає, хто за нею здійснює догляд”, — зазначає в розмові з Фокусом юрист Ростислав Кравець.
Зазначимо, що йдеться про військовозобов’язаних, чиї батько чи мати мають інвалідність II групи, або один із батьків дружини (чоловіка) — особа з інвалідністю II групи. Важливо, щоб у родині не було інших родичів, які відповідно до закону зобов’язані утримувати особу з інвалідністю.
Відстрочку може отримати тільки один військовозобов’язаний — якщо в сім’ї кілька таких людей — за вибором особи з інвалідністю.
“У самому законі, на жаль, збереглася норма “якщо немає інших не військовозобов’язаних осіб, які за законом зобов’язані утримувати особу з інвалідністю”. Ми можемо змоделювати ситуацію, яка, насправді, масова. Припустимо, у військовозобов’язаного є мати з інвалідністю II групи, їй 80 років, і батько, якому 90 років. За законом військовозобов’язаний не отримає відтермінування, тому що є батько, який має доглядати за своєю дружиною з інвалідністю. Цей чоловік сам не інвалід, він не потребує постійного догляду, але доглядати за дружиною з об’єктивних причин, зважаючи на вік, він не може. Проте норма, як і раніше, зберігається. Це свідчить про те, що про українців мало думають, коли ухвалюють закони”, — додає Кравець.
Джерело: focus.ua
