“Завітайте, будь ласка, у відділення банку для оновлення даних згідно з постановою Нацбанку №417 до 1 серпня”. Таке повідомлення нещодавно прийшло на мій номер телефону й змусило трохи похвилюватися, пише газета “Експрес”.
Одразу пригадала випадок дворічної давнини, коли знайома позичила своїй подрузі декілька тисяч гривень готівкою. Згодом та віддала борг, внісши гроші на зарплатну картку знайомої. Банк ідентифікував цю операцію як підозрілу й попросив жінку прийти для уточнення певної інформації. Тоді спостерігалися непоодинокі випадки, коли за неявку банк міг навіть заблокувати на деякий час картковий рахунок.
Хоч-не-хоч, але у відділення довелося завітати й мені. Привітна співробітниця, почувши мету візиту, заспокоїла: “Така постанова Нацбанку, мусимо виконувати”. “Але ж у мене тільки зарплатна картка у вашому банку, — кажу. — Жодних підозрілих операцій я не проводила, грошові перекази у вашому банку не отримувала. Чому установа проявляє до мене таку увагу?”
“Не хвилюйтеся, ми тільки оновимо дані”, — відповіла вона, попросивши паспорт. А далі — пішло-поїхало. Після питання “Яка ваша зарплата?”, співробітниця ніби мимохіть сказала: “Для вас у нашому банку є унікальна кредитна пропозиція…”.
— Постанова №417 “Про затвердження Положення про здійснення банком фінансового моніторингу” була прийнята ще у 2015 році, — розповідає адвокат Ростислав Кравець. — З того часу банки зобов’язані періодично проводити ідентифікацію, оновлення даних своїх клієнтів, встановлювати інформацію, що відноситься до них (паспортні, контактні дані), а також джерела походження коштів у разі значних переказів (при здійсненні переказів фізичною особою без відкриття рахунку на суму 15 тисяч грн і вище, а також при проведенні разової фінансової операції без встановлення ділових відносин на суму 150 тисяч грн і вище. — Авт.). Усе це заради однієї мети — щоб запобігти відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом.
Хоча насправді така ідентифікація на практиці призводить не до запобігань, а до зловживань з боку фінансових установ.
— Що маєте на увазі?
— Деякі банки, навпаки, використовують проведення цього фінансового моніторингу, щоб безкарно затримувати платежі й не повертати вкладникам депозитні кошти під будь-яким приводом, вимагаючи від них досить велику кількість додаткових документів.
Раніше перелік документів, які банк міг вимагати від клієнта, був конкретно затверджений Нацбанком. Тепер же кожен банк має власну програму фінансового моніторингу з переліком документів для ідентифікації. Нерідко банк намагається отримати інформацію не тільки про свого клієнта, але й про його родичів, їхнє місце роботи, про доходи, наприклад, чоловіка чи дружини.
Дуже часто банки використовують це оновлення даних клієнтів і для додаткової реклами своїх послуг.
— Чи може банк заблокувати картку, якщо людина не з’явилася на ідентифікацію у зазначений строк?
— Так, банк може в окремих випадках обмежити рух коштів, доки особа не пройде так звану ідентифікацію та верифікацію. У попередні роки це робили досить часто комерційні банки, особливо “Приватбанк”. Цьогоріч про подібні випадки ще не чув.
Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн
