Компромисс по долгу Украины — три миллиарда долларов, известный как «долг Януковича», возможен, если другая страна выкупит его у России. Об этом заявил заместитель главы министерства финансов РФ Сергей Сторчак.
Он отметил, что Москва не раз заявляла о готовности обсуждать варианты внесудебного урегулирования долга. Сейчас такие переговоры идут через посредников.
К слову, стало известно, что Министерство юстиции Украины уплатило почти 42 миллиона гривен судебных расходов, понесенных российской стороной в споре за так называемый кредит Януковича.
Судьбу этого долга в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.
Наскільки реально перепродати «борг Януковича» третій країні?
— Наскільки я розумію, тут не стоїть питання стосовно перепродажу. Стоїть питання стосовно пошуку певного посередника, який би вирішив питання стосовно можливості повернення цих трьох мільярдів. І з огляду на те, що раніше цим посередником виступала Німеччина, то я розумію, що мова йде саме про Німеччину, яку намагаються зробити певним посередником, щоб вона вмовила Україну на якихось умовах, які будуть більш-менш вигідні для РФ, повернути ці три мільярди.
Заступник глави мінфіну РФ заявив: «Суто теоретично це можуть бути і гроші, і цінні папери якогось іншого суверена, який готовий взяти на себе вимоги до України через своє особливе ставлення до України, міг би швидше просунутися в пошуках компромісу і так далі». Тобто йдеться саме про взяття на себе вимог до України, а не просто пошук компромісу?
— Звичайно, ми ж розуміємо, що це все політичні заяви. Насправді, юридично і технічно це може відбуватися зовсім іншим чином. Звичайно, технічно хтось за Україну може погасити цю заборгованість РФ, натомість Україна вже буде з новим кредитором вирішувати питання стосовно умов, строків та порядку погашення цієї заборгованості. На сьогоднішній день, як я розумію, мова йде саме не про викуп цих облігацій, акцій, створення саме технічної сторони, а саме знайти того посередника, який міг би взагалі розпочати це питання стосовно трьох мільярдів заборгованості.
Яка країна це може бути? Ви сказали про Німеччину.
— Так, наскільки я розумію, тому що раніше саме через Німеччину передавалися певні умови Україні, які були несприйняті РФ, я розумію, що мова може йти про одну з країн ЄС, зрозуміло, що це має бути країна достатньо фінансово спроможна, щоб виплатити таку суму боргу і надати можливість Україні з певним розстроченням її повернути.
Зараз вже є судовий процес, в якому рухаються Україна і Росія. Як далі це відбуватиметься?
— Дійсно, на сьогоднішній день за скороченою процедурою відбувся судовий процес, за яким було вирішено питання щодо стягнення з України трьох мільярдів цього боргу. І наскільки я пам’ятаю, 75 мільйонів ще додатково відсотків за цим боргом. У подальшому Україною була подана апеляційна скарга, яка була визнана прийнятною, і також було задоволено клопотання України стосовно зупинення виконання цього рішення. До остаточного вирішення апеляційною інстанцією. Як я пам’ятаю, то швидше за все сама справа остаточно в апеляційній інстанції буде розглянута приблизно в середині 2018 року. І тоді можна буде говорити про остаточне набрання цим рішенням законної сили і фактично виникнення цих зобов’язань. Тому що безпосередньо українська сторона не визнає ці зобов’язання, тому що вважає їх політичним певним хабарем для того, щоб Україна не вступала до ЄС.
До моменту остаточно вирішення стягнення цього боргу, наявності цього боргу, легітимності цього боргу, навряд чи якась з країн чи будь-яка сторона прийме на себе будь-які зобов’язання за цим боргом, до того моменту поки не буде вирішена взагалі його наявність. Бо на сьогодні оскаржується взагалі наявність юридичної підстави для виникнення цього боргу в три мільярди.
Це Росія шукає собі варіанти, щоб таки повернути чи взяти собі ці гроші?
— Я розумію, що тут є досить великі політичні ігри, які невідомі широкому загалу і це певним чином, мабуть, пропозиції іншим країнам розглянути безпосередню можливість своєчасно до того моменту, поки буде затверджено остаточне рішення, тому що, я так розумію, що РФ впевнена в своїй перемозі, хоча тут є певні нюанси, і я не вважаю, що остаточне рішення може бути повністю на користь РФ.
Якщо рішення буде на користь РФ, наскільки такий варіант вигідний Україні?
— У разі якщо буде вирішено питання про наявність цього боргу, юридичні його підстави, то в подальшому виникнуть питання про погашення його і тоді всі друзі України, і європейське співтовариство, світове співтовариство буде вирішувати питання стосовно повернення боргу.
А відсотки, про які каже РФ? Росія отримує відсотки, а країна-посередник отримує борг? Чи як?
— Якщо буде переведена заборгованість, то і та країна буде отримувати оці відсотки за цим боргом, якщо такі умови будуть існувати відповідно до домовленості між Україною і тією країною, яка буде повертати борг. Тобто і борг, і відсотки перейдуть до тієї країни, яка отримає право вимоги, або залишиться у РФ.
Чи можлива реструктуризація в майбутньому?
— Звичайно, це все виключно будуть наші з вами міркування. Я вважаю, скоріше за все так і буде, що виникне якась країна-посередник і на певних умовах, під певні гарантії може не лише України, а ще і інших країн, ця сума буде певним чином повертатися. Якщо виникнуть відповідні правові підстави.
А які це можуть бути правові підстави?
— Саме рішення апеляційного суду. Бо суд може визнати, що нема такого боргу, і Україна не повинна повертати його.
