Напередодні свят без особливого галасу пішов у відставку Назар Холодницький – обраний на конкурсі перший керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він пішов за власним бажанням – буквально за кілька місяців до нового конкурсу на керівника САП. Чи позначиться дочасне процесуально звільнення Холодницького на діяльність антикорупційних органів та розслідування резонансних проваджень? Чи має право та ж Венедіктова підписувати замість свого спеціалізованого заступника, наприклад, подання до Вищої ради правосуддя? Або в.о. керівника САП Грищук?!
З цього питання Резонанс розпочав бліц-інтерв’ю із відомим адвокатом, віце-президентом Світового конгресу українських юристів та головою профспілки «Українська незалежна фундація правників» Ростиславом Кравцем.
– Для більшості громадян України звільнення Холодницького за власним бажанням до закінчення строків повноважень, на мій погляд, стало несподіванкою.
На прес-конференції, що відбулась напередодні – жодних натяків на це не було. Хоча може цей публічний захід і підставою для дострокового звільнення.
За час роботи антикорупційних органів окрім гучних заяв і таких саме гучних скандалів, пов’язаних з корупцією та зловживанням самими органами, насправді поділитись із суспільством немає чим. Наведені цифри на цьому «звітному» заході, на мою думку, взяті зі стелі й не мають нічого спільного з реаліями.
Що стосується роботи САП та НАБУ у цей «перехідний» період до призначення заступника Гепрокурора керівника САП, то фактично все що повинен був підписувати Холодницький, наразі повинна підписувати виключно Генеральний прокурор.
Хоча, з огляду на політичну вмотивованість рішень, що приймає НАБУ, «антикорупційний» суд може не «побачити» порушення прямих норм КПК.
Чи вплине ця правова ситуація, зокрема, на скандальну “справу” суддів ОАСК та адвокатів, які за версією НАБУ, намагались захопити владу, сторивши “злочинну організацію”?!
– Що стосується справи прослуховування суддів ОАСК, яке було проведено незаконно та під прикриттям справи Майдану, з єдиною метою врятувати членів ВККСУ та судової реформи Порошенко-USAID, включаючи обрання іноземцями суддів вищого антикорупційного суду та його апеляційної палати, наразі строк продовження досудового слідства підписати нікому.
Матеріали настільки не логічні, непослідовні та явно сфабриковані, що жоден прокурор, який прекрасно розуміє цілі цієї «операції» не наважиться це зробити.
Річна фабрикація справи «плівок ОАСК», на мій погляд, не була підтримана суспільством. Та викликала ще більше здивувань діями детективів НАБУ, які вже остаточно перетворились на фарс з розшуком суддів, що перебувають на своїх робочих місцях, залякуванням членів ВРП та особистим втручанням представників амбасади країни, що контролює НАБУ, що набуло значного розголосу.
Як Ви оцінюєте результати п‘ятирічного існування НАБУ та САП?
– За весь час свого існування САП та НАБУ виключно запам’ятались скандалами та сварками, які довелося вирішувати виключно у Вашингтоні. Хоча керівники цих установ це заперечують.
Мета створення цих установ була подолання саме топ-корупції, але про це всі начебто забули. І вихваляються справами, котрі до цього часу доволі успішно розслідували інші правоохоронні органи.
Що ж стосується безпосередньо топ-корупції, то тут взагалі тиша.
Якщо і виникають справи на кшталт НБУ, Президента, Укравтодору, Укразалізниці, Нафтогазу, то всі ці справи зникають у детективів НАБУ, і їх намагаються замінити справами пов’язаними з помилками у деклараціях та другорядними чиновниками.
Як свідчить досвід інших країн, такі антикорупційні органи та суди використовуються практично відразу після їх створення для розправи з політичними опонентами чи для зовнішнього контролю. Потім призводить до ліквідації таких структур та визнання їх антиконституційними.
Вже і Нацполіція разом із СБУ взялися за мільйонні оборудки в Укрзалізниці. За останні два тижні Інтернет аж почервонів від кількості публікацій щодо НАБУ, “особистих агентів” Бюро в Укрзалізниці та причин існування корупційних схемах в УЗ. Але чомусь НАБУ цього не помічає, натомість знову публічно жує окремі епізоди зі справ Майдану…. На Вашу думку, чому так відбувається?!
– Що стосується природних монополій та наглядових рад цих монополій, – на мій погляд, НАБУ ними взагалі не цікавиться з однієї причини. Там все контролюють наглядові ради, які й так підзвітні іноземним урядам в силу своє спрямованості, заангажованості та підпорядкованості. Їх просто не допускають взагалі там щось розслідувати чи навіть дивитись у той бік.
Справа Укравтодору це продемонструвала. Тільки після того, як польські правоохоронці виявили спроби відмивання грошей, що були вкрадені в Україні, НАБУ була вже вимушена в рамках надання міжнародної правової допомоги щось робити, але й це вже припинилось, на мою думку.
Оскільки ми пишемо це бліц-інтерв‘ю 24 серпня – не можемо не поцікавитися Вашою думкою: Що заважає справжній незалежності України?
– З огляду на «успішну» діяльність НАБУ нами були підготовлені та направлені запити до НАБУ й САП стосовно витрат, що були здійснені у справі Омеляна. Що в черговий раз продемонструвало повну економічну безглуздість існування цієї антикорупційної вертикалі, яка має за головну мету, на мій погляд, виключно контроль іноземними урядами за економікою країни та не допуску її розвитку, а також примушування високопосадовців до укладання вигідних іноземцям контрактів.
Що ж стосується розвитку України та її незалежності, то на мій погляд цьому заважає відсутність справжнього лідера. Людини, яку можуть брати за приклад діти. І якою можна пишатися.
Тільки наявність лідера з чіткою метою розвитку України, прагненням до незалежності та самостійності може врятувати Україну від повного знищення та перетворення на сировинне джерело для «дружніх» країн.
Підготували Олена Мельник, Сергій Громов, Резонанс
