За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 4819/49/19
Чергова наруга суддів Великої палати над правами громадян та повна протилежність рішенню тим висловлюванням, що роблять судді трьохрічки Верховного суду публічно, щодо верховенства права, справедливості, ефективного захисту, прав громадян, тощо, на мій погляд.
Суд зазначив, що на день прийняття ККС ухвали від 25 жовтня 2019 року норма ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, не була визнана неконституційною.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Ухвалу ККС, яку просить переглянути за виключними обставинами ОСОБА_1 , прийнято 25 жовтня 2019 року. На момент її прийняття ККС застосував чинні норми КПК. Натомість Рішення Другого сенату КСУ № 4-р (ІІ)/2020 за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 309 КПК, яке заявник вважає виключною обставиною, ухвалено 17 червня 2020 року. На момент ухвалення вищезазначеного рішення КСУ кримінально-процесуальні відносини у аналізованому провадженні вже припинилися. А це означає, що дія рішення КСУ не може поширюватися на ці правовідносини, оскільки вони виникли і закінчилися до його ухвалення.
І це при тому, що формально права заявника досі залишаються порушеними, тобто порушення продовжується та судом не відновлено.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Оглядом судової практики ВС-КАС у сфері трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування
Інститут трансфертного ціноутворення у світовому масштабі набув актуальності після появи транснаціональних корпорацій і внаслідок розвитку міжнародної торгівлі, а для України – насамперед у зв’язку зі становленням фінансово-промислових груп.
Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику щодо:
✅ визнання господарських операцій у процесі трансфертного ціноутворення контрольованими;
✅ методів установлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
✅ підтвердження сум витрат відповідно до законодавчо визначеної процедури при трансфертному ціноутворенні;
✅ відповідальності за неподання / несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції;
✅ податкових спорів стосовно операцій за участю іноземного елемента.
Дайджест правових позицій ВП-ВС за жовтень 2020 року
Дайджест охоплює переважно нові правові позиції Великої Палати Верховного Суду, відображені в рішеннях, що оприлюднені в жовтні 2020 року.
Серед них – позиції щодо:
✅ визначення істотності збільшення вартості майна, необхідної для визнання особистого нерухомого майна одного з подружжя спільним майном подружжя;
✅ правової природи положення договору купівлі-продажу про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору;
✅ можливості оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийнятої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову;
✅ порядку поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ін.
Також дайджест містить відступи від позицій ВСУ щодо застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку прострочення зобов’язання з повернення суми попередньої оплати товару та стосовно неможливості звільнення працівника за п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (з підстав, передбачених у контракті) у період тимчасової непрацездатності.
Огляд практики ВС-ККС за жовтень 2020 року
До огляду вміщено низку важливих правових позицій Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень у жовтні 2020 року, зокрема щодо:
✅ застосування судом до особи конкретного виду примусових заходів медичного характеру;
✅ оцінки викрадення чужого майна з шафи у жіночій роздягальні спортивного центру;
✅ визнання довідки, виданої дирекцією Українського державного підприємства зв’язку «Укрпошта», про підтвердження факту отримання рекомендованих листів, а також акту огляду будівельно-монтажних робіт, предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК;
✅ зворотної дії кримінального процесуального закону у часі;
✅ наслідків відсутності дати завірення копії свідоцтва захисника про право на зайняття адвокатською діяльністю для наявності у нього права на подання апеляційної скарги.
Предметом розгляду Касаційного кримінального суду також були й інші питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права України, зокрема, стосовно того, які обставини свідчать про наявність умислу в особи на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого; чи підлягає кримінальній відповідальності медична сестра за залишення підопічної особи, яка не може вжити заходів до самозбереження, якщо останній спричинено тяжкі наслідки; чи повинен слідчий суддя, надаючи дозвіл на проведення обшуку у житлі, вказувати у відповідній ухвалі, хто конкретно має провести цю слідчу (розшукову) дію; чи є обов’язковою участь захисника у кримінальному провадженні щодо особи, засудженої за вчинення особливо тяжких злочинів, при перегляді постановлених рішень щодо неї за нововиявленими обставинами.
Постанова КАС про протиправність передачі ПВ Чижиком А.П. квартири на реалізацію ДП «Сетам»
Справа № 2-655/12
Це наша справа, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення Печерського суду зазначив, що мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання. Відтак встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).
Рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до і після прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого ст. 3 цього Закону.
Крім того, згідно з п. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Справа № 357/5595/20
Це наша справа, суд відмовив у знятті арешту і при цьому зазначив, що в обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на ст.ст.317, 319, 321 ЦК України. Втім, як убачається із матеріалів справи, Позивач перестав бути власником спірного майна, а тому суд приходить до висновку про те, що його вимоги не ґрунтуються на законі. Правових підстав для задоволення позову у суду немає. У задоволенні позову необхідно відмовити.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
- в Telegram:
- в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Viber: Рада адвокатів України
- та в Instagram: АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
