Невиконання форвардних контрактів – вирок фермерам чи шлях до діалогу з трейдерами?

Аналіз осінніх ринкових цін на зернові, а також динаміка виконання форвардних контрактів українськими фермерами демонструє, що український АПК опинився віч-на-віч з черговою проблемою. Трейдери очікують на виконання контрактів, а фермери не горять бажанням чи не можуть ці контракти виконати.

Починаючи з літа 2020 року, ціни на кукурудзу зросли з $140 в липні до $200 в жовтні. Аграрії, які уклали форвардні контракти по $150-160 і навіть по $170, міцно задумалися про те, що робити далі. Адже виконання контракту для частини аграріїв – шлях до збитків та банкрутства, особливо для тих, хто частково постраждав від посухи та недобрав урожай і бачить зараз потенційну можливість відшкодувати втрати. З іншого боку є трейдери, які теж мають на руках укладені контракти. Про позицію обох сторін ви можете почитати у матеріалах наших колег на Latifundist.com та Kurkul.com.

AgroPolit.com розпитав юристів про наслідки невиконання форвардних контрактів, а також з’ясував практичні кроки, які можуть допомогти аграріям вирішити суперечливі питання форвардів.

Дефолти за форвардними контрактами можуть спричинити шквал судових позовів

Як стверджує директор компанії «Каїса Агро» Руслан Рашко, сьогодні невиконання аграріями поставок за форвардними контрактами становить близько 90%.

«Кукурудзу, яка на момент укладення форварда на елеваторах була по 4 тис. грн, а зараз по 6-6,2 тис. грн, не продає ніхто. Ціна питання, наприклад, із 5 тис. т – 11 млн грн. Найчесніші і непідкупні суди коштують на порядок дешевше», – жартує він, коментуючи ситуацію для Latifundist.com.

Інформацію про часте невиконання аграріями форвардних контрактів підтверджує і директор трейдингової компанії «Агрооілтрейд» Сергій Орловський.

«За моїми оцінками, тільки близько 20% компаній виконали зобов’язання за форвардами. І то тільки тому, що у таких компаній в структурі продажів форварди становили 10-20%. Умовно, на тлі загального валу в 20 тис. т кукурудзи 2 або 3 тис. т форвардних продажів — це відчутно, але не катастрофічно. Вони розуміють, що через такі обсяги не треба псувати репутацію. У кого форварди становили 20-50% продажів — думають, виконувати чи ні, у кого вище — 90% дефолти», – прогнозує Сергій Орловський.

Але не все так просто в цій ситуації, адже дефолт може відгукнутися українським фермерам не тільки судовими позовами зараз, але й проблемами у майбутньому.

Невиконання форвардних контрактів накличе на фермерські господарства вал судових позовів та призведе до відчутних репутаційних втрат. Таку думку в коментарі для AgroPolit.com висловив засновник проєктів Zernovoz.ua і Zernotorg.ua Олександр Мащенко, коментуючи можливі наслідки від навмисного невиконання фермерами взятих на себе контрактних зобов’язань.

«Форварди існують для того, щоб фермер міг зафіксувати прибуток і не грати в лотерею у майбутньому. Звісно, що аграрій може сказати, побачивши більш вигідну ціну на ринку (в той час, коли він має виконати форвардний контракт), що він договір виконати не може. Наприклад, через втрати врожаю. В першу чергу, таке рішення вдарить по трейдеру, який розраховував на купівлю певного обсягу товару за певною ціною. Такий покупець вже далі переконтрактувався, але через невиконання зобов’язань фермером буде змушений купувати на ринку нестачу, та ще й за іншою ціною, яка може бути суттєво вищою за планову. Один дефолтний контракт трейдеру може обійтися десятками прибуткових контрактів. На одній тоні дефолтного контракту трейдер може втратити стільки, скільки він заробляє на 30 тонах прибуткових контрактів (залежить від мультиплікатора)», – розповідає Олександр Мащенко.

За його словами, це шкодить не лише трейдерам, але й усьому ринку, адже зменшується довіра між учасниками ринку, зменшиться обсяг форвардної програми, програми кредитування, і в цілому це призведе до зменшення ліквідності на ринку та обсягів оборотного капіталу.

«Наслідки для недоброчесного фермера будуть, в першу чергу, репутаційні. Адже коли інші трейдери дізнаються, що фермер «задефолтив» контракт, вони не захочуть мати з ним справ у майбутньому. Насправді, для фермера це навряд чи стане критичним, і його господарство залишиться працювати й надалі, адже на ринку можна існувати і без форвардних контрактів. Так можуть робити, наприклад, фермери, чиї господарства розташовані в регіонах, що постраждали від посухи. В частині випадків – це справді об’єктивна причина, яка завадить виконати форвардні контракти. Там де виникнуть суперечливі варіанти, фермери будуть максимально намагатися «притягнути за вуха» ситуацію до потрібного рішення», – впевнений Мащенко.

Тож, за словами засновника проєктів Zernovoz.ua і Zernotorg.ua, в більшості таких випадків – це буде питання конкретної особи та її порядності. «Я не можу сказати, що в Україні це повальна практика, хоча реальні передумови для невиконання контрактів сьогодні існують. Але якби це була повальна практика відмови від виконання контрактів, то ми б побачили падіння цін на ринку через збільшення пропозицій. А зважаючи на те, що ціни продовжують зростати, можна констатувати – попит переважає пропозицію», — каже він.

За словами Олександра Мащенка, українські фермери досить обережно поводяться в таких питаннях, адже вони розуміють, що репутаційні ризики можуть кардинально вплинути на розвиток їхніх компаній у майбутньому. Та й судових вирішень таких питань ніхто не відкидає, адже контракт – це зобов’язання, які сторони беруть на себе.

«Трейдери будуть вимагати виконання контракту через суди, що спричинить вал позовів до фермерського господарства-винуватця. Навіть якщо фермер відіб’ється у суді від звинувачень, покладаючись на норми про форс-мажор, або навіть припинить діяльність підприємства, він все одно понесе репутаційні втрати, і з ним ніхто не захоче працювати у майбутньому», – заявив Олександр Мащенко.

Мультинаціональні трейдери ABCD поки що стоять на позиції: контрагенти повинні виконувати контракти, незалежно від ситуації на ринку. Виняток робимо тільки для тих, хто «в зерновий комі» – поніс великі втрати від посухи. При цьому попереджають, що рано чи пізно дефолтери будуть відповідати грошима, репутація українського аграрія буде втрачена, а про форварди наступного року можна забути.

Більшість аграріїв пояснюють, що різниця в $30-40 для них непосильна. Навіть з урахуванням взаємозаліків при розрахунках (вошаут). Їм простіше відмовитися від поставки і продати зерно «наліво». Мовляв, давайте шукати золоту середину: якщо не за ринковою ціною, то хоча б скоротіть дельту наполовину.

Міжнародний арбітраж

Як зазначають українські юристи, коли аграрій підписує контракт з трейдером, там мають бути передбачені будь-які важливі аспекти, в тому числі і зміна умов виконання домовленостей.

За словами адвоката, партнера правничої фірми «Софія» Олександра Поливодського, існує загальне правило: договори мають виконуватися.

«Якщо хтось підписав контракт, він має виконувати його умови, в тому числі, коли мова заходить про розірвання договору чи відмову від його виконання. Знову ж таки, загальне правило: відмова від виконання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо це не передбачається в самому контракті. Звісно, кожну ситуацію з невиконанням форвардного контракту потрібно розглядати окремо, спираючись на текст договору, адже є форвардні контракти, які укладаються на біржі (із застереженнями щодо біржових торгів), а є такі, що укладаються між сторонами. Тому може бути багато різних «але», однак всі ці «але» вирішуються за допомогою суду, який буде розглядати зобов’язання компанії, умови контракту та їх виконання», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Олександр Поливодський.

Як пояснив Поливодський, коли мова заходить про форс-мажор як причину невиконання контракту, варто пам’ятати про потребу довести це відповідним органам або надати інші логічні пояснення.

«Коли мова заходить про форс-мажор, пам’ятаймо: це можливість невиконання контракту, яку потрібно підтверджувати. Насправді, форс-мажор може бути однією з декількох причин невиконання форвардного контракту, але всі вони мають бути обґрунтовані та підтверджені, наприклад, коли інша сторона не виконує свої зобов’язання», – заявив Поливодський.

У свою чергу, більш детально наслідки невиконання форвардних контрактів для сторін пояснив адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

«Коли йдеться про взаємовідносини фермерів, наприклад, з міжнародними компаніями-експортерами, а не державними підприємствами (це принципово різні речі), то відповідальність за виконання форвардних контрактів, в першу чергу, прописується у контракті. Там передбачені штрафні санкції за невиконання договору і відповідальність підприємств, які ці домовленості не виконують. Також варто пам’ятати, що на сьогодні вже набрав чинності кодекс норм про банкрутство компаній. Коли виникає загроза банкрутства компанії через невиконання форвардного контракту, керівник підприємства протягом місяця має особисто звернутися до господарського суду із відповідною заявою. Якщо він цього не зробить, то буде додатково нести солідарну відповідальність за невиконання контракту разом зі своїм підприємством», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію Ростислав Кравець.

За його словами, у деяких випадках форвардні контракти передбачають підписання договорів-порук, а деякі передбачають застави, іпотеку (під певні майнові комплекси чи обладнання). Тому, якщо виконавцям контрактів не вдасться домовитися з кредиторами, у більшості випадків їх очікує звернення стягнення на майно боржника і банкрутство.

«Що стосується форс-мажорних обставин, вони також передбачені у договорах. Якщо такі обставини настали, сторона повинна в певний період часу, передбаченого договором, взяти відповідні довідки і повідомити іншу сторону про обставини. Якщо вони відповідно до умов контракту цього не зробили, вже навіть не важливо, чи є там форс-мажорні обставини, чи немає, адже вони втрачають право на нього посилатися», – заявив Ростислав Кравець.

За словами Кравця, переважно випадки невиконання форвардних контрактів з компаніями-експортерами розглядаються не в Україні.

«Як показує досвід, у більшості випадків невиконання форвардних контрактів з компаніями-експортерами розглядаються не в українських судах, а в міжнародних. Тому, якщо не дотримуватися умов контракту, арбітражний суд буде надавати оцінку умовам його виконання і призначати стягнення відповідних коштів. Далі це рішення вже буде набирати чинності на території України, і тоді ж виконавча служба (зазвичай, це приватні виконавці) буде стягувати заборгованість. Варто зауважити, що в таких контрактах дуже важко знайти якусь шпаринку і зманіпулювати умовами їх виконання, адже там все досить чітко прописано (наприклад, стандартні контракти ГАФТА і ФОСФА), тим більше, що йдеться не про звичайний суд, а про арбітражний, який спеціалізується саме на подібних випадках», – повідомив Ростислав Кравець.

Вихід є – повернення коштів та перенесення строків виконання договорів

Небажання фермерів закривати контракти за ціною, нижчою від ринкової, можна зрозуміти. Тим більше, що дефіцит коштів був майже в усіх і цього, і минулого року — втрати від посухи, заморозків, буревіїв, несприятлива цінова кон’юнктура 2019 року та інші фактори виснажили запаси аграріїв. Уже зараз трейдери сигналізують про те, що із виконанням контрактів є проблеми — хтось із контрагентів просто посилається на посуху і відмовляється надати зерно, а хтось приходить торгуватись або просить переглянути строки постачання.

«Якби я потрапив в таку ситуацію, як сьогодні мої колеги, то пробував би домовлятися. Якщо не вдалося б домовитися, виконував би все одно. Тому що, якщо я уклав контракт, то повинен його виконати. Тому прагну до того, щоб кредитна історія і договірні зобов’язання були чистими», — говорить у коментарі виданню Кurkul.com директор агрофірми «Ольгопіль» Павло Каленич.

До аграріїв, які просять переглянути строки, є більш лояльне ставлення — трейдер може зважити на реально скрутне становище господарства і перенести строки виконання контракту на наступний рік із відповідною знижкою, або підвищити ціну закупки на кілька доларів. А от до «відмовників», які не надають підтвердження того, що виконання контракту реально неможливе, буде зовсім інший алгоритм дій.

У разі невиконання контракту трейдер зобов’язаний подати до суду на свого контрагента, щоб повернути передоплату за контрактом, стягнути суму завданих збитків та штрафи, передбачені договором.

Іноді фермер розуміє, що гарантовано програє у суді та матиме більші збитки, сплачуючи судові витрати і штрафи за контрактом, тому погоджується вирішити суперечку у досудовому порядку — повертає отриману передоплату та виплачує трейдеру так званий вошаут — різницю між взаємними вимогами сторін, яка б звела до нуля зобов’язання за форвардом.

Руслан Рашко розповідає, що за форвардами щорічно виплачують передоплату сільгоспвиробникам. Але зараз аграрії почали повертати гроші назад.

«У нас, наприклад, укладено контракти з мультинаціональною компанією на кукурудзу по $157. Ми видали передоплату полтавському господарству на 8 тис. т. Минулого тижня це господарство повернуло передоплату. Згідно з контрактом, заплатило 20% штрафних — це $188. Ціна на кукурудзу сьогодні $200. Тобто ситуація така, що аграрію вигідніше повернути передоплату зі штрафними санкціями і продати», – говорить трейдер.

Депутати пропонують встановити мінімальні ціни на зернові

У парламенті пропонують вирішити це питання по своєму. Голови міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець подав законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», яким пропонує ввести мінімальні закупівельні ціни на зернові.

«За останні роки Україна експортує рекордні обсяги зернових, що є прямим наслідком збільшення виробництва. Водночас на ринку зерна спостерігається цінова нестабільність, що пояснюється кількома факторами. Серед зовнішніх факторів такої недосконалості є волатильність цін та доходів товаровиробників, не прогнозованість політичної складової в аграрній політиці, хиткий баланс інтересів основних учасників ринку –  виробників, споживачів та держави. В умовах ринкової економіки для удосконалення аграрної політики є необхідність у правильності визначення її результативності для виробників на зерновому ринку. Так, цінова нестабільність та недостатня ефективність механізму регулювання ринку зерна в Україні  для виробників зерна статистично характеризується показником співвідношення внутрішньої закупівельної ціни до світової ціни, який починаючи з 2005 року і до сьогодні має кумулятивну тенденцію до зниження – з 1,1 до 0,77», — сказано у пояснювальній записці до документу.

На думку автора законопроекту  Андрія Богданця, оскільки конкурентоспроможність українського зерна на світовому ринку забезпечується більш низькими цінами, експортери компенсують свої цінові втрати через нижчу якість зерна та логістичні витрати за рахунок низьких закупівельних цін. «При цьому сільськогосподарські товаровиробники компенсують цінові втрати за рахунок низьких витрат на оренду землі та заробітну плату. Загалом, нестабільність цін та доходів товаровиробників, концентрація виробництва у великих компаніях, нерівномірність розподілу ринкового виграшу, хиткий баланс інтересів суб’єктів на ринку зерна створює загрозу продовольчій безпеці та негативно впливає на його розвиток. З урахуванням зазначеного підготовлено проєкт закону України «Про внесення змін до закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» щодо цінового регулювання зернових ресурсів України. Проєктом закону запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції. Зазначене має на меті створення рівних умов конкуренції на ринку,  і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб’єктами зернового середовища», — пропонує депутат.

Окрім того, підкреслює голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець, рівень зазначених мінімальних цін може бути скоригований на базі проведеного державного спостереження у сфері ціноутворення на ринку зерна. «Проєктом передбачається на постійній основі здійснювати державне спостереження у сфері ціноутворення на ринках кукурудзи, насіння соняшнику та сої, за результатами якого визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на відповідних товарних ринках. Зазначене допоможе вирівняти баланс ціноутворення на зерновому ринку та сформувати рівновеликий прибуток усім учасникам ринкових відносин», — сказано у записці до законопроекту.

Які висновки слід зробити фермеру

Ми не будемо знову говорити про репутаційні ризики, ми в жодному разі не закликаємо до цілеспрямованих дефолтів за контрактами, але у таких обставинах дефолти можуть бути, адже на карту часто поставлено виживання господарства. Тому радимо дослухатись до наступних порад і перш ніж категорично відмовлятися від виконання форварду, спробуйте пройти всі етапи переговорів щодо контракту зі своїм трейдером, порахуйте свої збитки в усіх варіантах розвитку подій і ухваліть зважене рішення.

  1. Уважно вивчайте форвардний контракт, зокрема розділи, присвячені умовам розірвання контракту, перегляду умов, штрафним санкціям за невиконання угоди тощо.
  2. Ваш контрагент-трейдер зацікавлений у виконанні контракту і так само залежить від прописаних у ньому умов. Тому почніть діалог з ним, обґрунтуйте свою точку зору, пропонуйте перегляд умов контракту і шукайте компромісне рішення.
  3. Запропонуйте трейдеру компромісне рішення: зменшення законтрактованого об’єму зерна, перенесення виконання частини контракту на наступний рік або перегляд розміру вошауту при розірванні контракту. Щось втратити доведеться, але можна вийти із ситуації з меншими збитками, ніж через судову тяганину.
  4. Розгляньте у майбутньому можливість страхування посівів від посухи та інших стихійних лих. В Україні є компанії, що пропонують агрострахування з реалістичними умовами, є приклади отримання страхових виплат. Якби більшість посівів у зоні посухи були застрахованими, то проблем із виконанням контрактів можна було б уникнути.
  5. Не кладіть всі яйця в один кошик. Завбачливі аграрії ніколи не контрактують за форвардом весь урожай і так само ніколи не сподіваються повністю на спотові ціни. Зазвичай частину зерна продають за форвардом, частину — за спотовими цінами, а ще частину — закладають на зберігання. Співвідношення цих кошиків може бути різним від року до року і від господарства до господарства, але в будь-якому разі цей принцип мінімізує ваші можливі втрати.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Leave a Comment

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Замовлення зворотного дзвінка