Пошук неефективних власників чи інстинкт збагачення?

Спроби відсіяти «нераціональних» господарів до завершення земельної реформи можуть стати додатковим інструментом тиску на аграрний бізнес.

Українських фермерів чиновники вчитимуть, як правильно господарювати на орендованій землі. Принаймні таке враження складається із заяви голови Харківської обласної державної адміністрації Михайла Добкіна, яку він зробив в ефірі місцевого радіо. «Щоб люди в майбутньому не ставилися до землі занадто споживацьки, ми зараз розробляємо законні підстави, щоб земля, яка перебуває у нераціональних користувачів, переходила в ті структури, які готові вкладати в землю нові технології, стільки коштів, скільки потрібно, і частинку своєї душі. Тоді все це разом дасть хороший урожай, і ми зможемо в середньому збирати не по 30—32 центнери з гектара за озимими культурами, а 40—50 і більше», — цитує прес-служба ХОДА Добкіна.

Що ж цікаво, хто саме визначатиме «нераціональних користувачів» і на яких підставах — аби не за принципом «одна баба сказала»? І чи братиметься до уваги той факт, що низькі врожаї можуть бути результатом не поганих старань аграріїв, а наслідком дефіциту кредитних коштів, подорожчанням пального та посівного матеріалу для фермера? Звичайно, ефективний господар на землі має бути. І держава повинна стежити за цим та всіляко сприяти. Але в умовах, коли земельне законодавче поле рясніє білими плямами, полювання на відьом навряд чи буде ефективним заходом і ризикує закінчитися плачевно.

Поки що аграрна спільнота Харківської області не відреагувала на таку пропозицію згори. Тим часом аграрії висловили своє ставлення до питання, яке зачіпає інтереси кожного: запропонованих змін системи оподаткування. «Реалізація наявних пропозицій щодо зміни системи оподаткування АПК може призвести до втрат аграріїв у сумі близько 20 мільярдів гривень», — повідомили в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), проаналізувавши законодавчі пропозиції і концепції щодо зміни податкового законодавства.

На думку віце-президента УКАБ Володимира Макара, зазначена сума виявилася своєрідним антирекордом за всі роки незалежності України. «Ще ніколи раніше не було настільки масштабних спроб щодо ревізії системи оподаткування в АПК», — констатує він. За його словами, реалізація податкових новацій разом із втратами від несприятливих погодних умов 2012 року (13,6 мільярда гривень, за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, лише за рахунок весняно-літних втрат) зумовить тотальну збитковість сектору. «Прибутки всієї аграрної галузі 2011 року становили менше 26 мільярдів гривень. Їх отримали 42,6 тисячі підприємств і фермерів, які забезпечують роботою 580 тисяч людей у сільській місцевості. У разі скасування пільг із ПДВ більшість господарств стануть збитковими, і вже не йтиметься про розвиток, а лише про можливість виживання», —наголошує Макар.

Експерти УКАБ зазначають: серед питань, що найбільше турбують аграріїв, — скасування галузевих пільг із ПДВ, передбачене концепцією реформування податкової системи, яку запропонувала Державна податкова служба (щорічні втрати аграріїв від такого кроку становитимуть понад 13 мільярдів гривень), та невідшкодування ПДВ при експорті зерна і технічних культур, що вже передбачено Податковим кодексом (втрати становлять близько шести мільярдів гривень щорічно). Крім цього, існують інші законодавчі пропозиції, зокрема проект закону про внесення змін до статті 209 Податкового кодексу України (щодо особливостей сплати податку на додану вартість сільськогосподарськими підприємствами) з реєстраційним номером 10731 тощо.

Коментуючи наявність такої великої кількості пропозицій, Володимир Макар сказав, що вони йдуть урозріз із досвідом наших найближчих сусідів. «Наприклад, Росія робить все для того, щоб зберегти і продовжити термін дії податкових пільг для сільгоспвиробників в умовах вступу до СОТ, при цьому не ставлячи під питання відшкодування ПДВ при експорті», — зауважив фахівець. Тож, каже експерт, хочеться вірити, що аналогічна політика, спрямована на формування довгострокових сприятливих умов роботи для аграріїв, здійснюватиметься й в Україні.

Про пошук неефективного власника земельних паїв та про податкові зміни, в очікуванні яких нині перебуває український агропромисловий сектор, «День» запитав галузевих експертів.

КОМЕНТАРI

«СЬОГОДНІ НЕМАЄ ЄДИНИХ ЗАКОНОДАВЧО ЗАКРІПЛЕНИХ ВИМОГ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО КОРИСТУВАЧА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ЗЕМЛЯМИ»

Ростислав КРАВЕЦЬ, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери»:

— Вплинути на орендаря, який не за цільовим призначенням використовує землю, можна через розірвання договору оренди. Для того щоб знайти нераціональних господарів сільгоспземель, потрібно провести інвентаризацію виконання укладених договорів оренди, і тоді вже за її наслідками орендодавець приймає рішення.

Якщо орендодавцем виступала міська, обласна чи районна рада, то вони мають знайти докази нецільового використання зданої в оренду землі. Потім ці землі знову виставляються на конкурс для пошуку орендаря. Тільки так. З іншого боку, міська чи селищна рада не може змусити власника земельного паю (конкретну фізичну особу) розірвати оренду з фермером, який, на її думку, неефективний чи нераціональний. Вона може тільки рекомендувати, а рішення приймає конкретний власник земельної ділянки.

Сьогодні немає єдиних законодавчо закріплених вимог до визначення ефективного користувача сільськогосподарськими землями. Конкретні вимоги прописуються в орендних договорах. Треба завершити земельну реформу, аби пошук нераціональних господарів сільгоспземель не обернувся свавіллям щодо аграрного бізнесу. Втім, і нове земельне законодавство не вирішить питання ефективного власника землі, якщо нинішній рівень корупції залишиться незмінним.

«ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ДЛЯ БАГАТЬОХ ПІДПРИЄМСТВ ОБЕРНЕТЬСЯ ЗБИТКАМИ»

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА»:

— Уже далі немає куди спрощувати, бо в АПК діє пільгова система оподаткування. І головне питання всіх змін — чи позбавлять аграріїв цих пільг, чи ні.

Зараз підприємства платять єдиний сільгоспподаток, виходячи з розміру орендованої землі.

Якщо ж запровадять податок на прибуток, то для багатьох підприємств це обернеться збитками.

Я вважаю, що не варто змінювати нинішню систему оподаткування агросектору. Адже доки немає податку на прибуток, немає схем мінімізації в АПК.

«В УКРАЇНІ ЗАЛИШКОВИЙ ПРИНЦИП ДОТУВАННЯ АПК НЕ ВІДМІНЯЛИ З ПОЧАТКУ 1991 РОКУ. ОСЬ ДЕ ПОТРІБНІ ЗМІНИ»

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент «Української аграрної конфедерації»:
  
— До запропонованої Мінфіном і ДПА України Концепції зауважень було багато. Більшість із них пов’язана зі складністю адміністрування податків. Саме тому іноді навіть податківців не можна звинувачувати, бо вони самі не розуміють, як це правильно робити. Тому суть податкової реформи, на мою думку, має полягати у спрощенні системи адміністрування збирання податків. Багато зауважень щодо системи запропонованих нових податків та обмежень.

Зокрема, не доцільно запроваджувати податок з обороту, якщо залишається частково ПДВ. Крім того, аграрії проти скасування 1% збору з підакцизних товарів на багаторічні насадження. Нам кажуть, що цей збір неефективний. Проте це не так. Сьогодні дуже складно залучити довгострокове фінансування. Цей збір допомагав вирішити фінансові питання, наприклад для закладання садів. Зібрані кошти допомагали фермерам виходити з кредитного голоду. І це попри те, що не вся сума від збору доходила до АПК. Але то вже проблема корупції, а не Податкового кодексу. Тому треба йти шляхом розвинутих країн у податкових питаннях. І що ж ми там бачимо? А бачимо те, що сільське господарство найбільше дотується, бо дає багато прибутків. В Україні ж залишковий принцип дотування АПК не відміняли з початку 1991 року. Ось де потрібні зміни.

«ЦЕ ПРАВИЛЬНО, АЛЕ ЗА УМОВИ, ЩО ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ У ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ, ДЕ НЕМАЄ КОРУПЦІЇ»

Максим ФЕДОРЧЕНКО, керівник ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні»:

— Чинне законодавство передбачає, що землю сільськогосподарського призначення можуть забрати в неефективного власника. Це стосується випадків, коли власник систематично, більше як три роки, не використовує землі.

Трапився прецедент у Київській області, де прокуратура порушила питання про позбавлення права користування фермера, який три роки нічого не сіяв і не збирав на своїй ділянці. І прокуратура виграла суд.

Позбавлення права власності на землю неефективного власника — це правильно, але за умови, що це відбувається у правовій державі, де немає корупції. Коли таким пунктом послуговуються можновладці, які діють за умов монопартійної політичної системи, то можна припустити, що це може стати зброєю та інструментом тиску на бізнесменів.

ому всякі такі гасла про пошук ефективного власника можуть бути як позитивними, так і негативними. В останньому разі діє не закон, а установки «хочу», «ми так вирішили», «треба» — ось у чому ризики. За умов неправової держави з викривленою політичною системою, з потужним лобі різних угруповань при владі, за умов зростання влади і бізнесу виникає небезпека саме такого підходу. Втім, рано чи пізно за це питання треба братися, бо неефективні користувачі земель таки є.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»