Перша серія: тижневий аншлаг

За шість днів продано валютних казначейських зобов’язань  на суму $47 млн із $100 млн їх випуску.

10 жовтня Ощадбанк таки розпочав продаж державних цінних паперів для фізосіб — казначейських зобов’язань України серії «А» на пред’явника  в документарній формі вартістю $500 і терміном обігу 2 роки. І експеримент, ефективність якого викликала сумніви в експертів, виявився вдалим. Менш ніж через тиждень, 16 жовтня, Міністерство фінансів повідомило, що населення вже скупило майже половину облігацій на суму 47 млн дол. Здається, що навіть керівництво Ощадбанку не очікувало таких швидких і позитивних результатів. Прес-секретар, начальник управління маркетингу, реклами та зв’язків з громадськістю цієї фінустанови Ярослава Тітова зазначила кореспонденту «УК», що попит на них стабільно високий з першого дня продажу. «Ми ще не підбивали статистики, скільки казначейських зобов’язань купують фізособи в «одні руки», але в середньому  5 паперів (тобто на загальну суму $2500. — Авт.). Звісно, є люди, які беруть 10—20 і більше номіналів. Усе це пов’язуємо з  непоганою інформпідтримкою акції напередодні продажу (масованої реклами у ЗМІ «УК» не помітив. — Авт.) та значними перевагами таких паперів над звичайними депозитами», — зауважила вона.

Головне —  висока  захищеність?

Справді, переваги у казначейських зобов’язань чималі. Серед них — приваблива ставка. Так, за словами директора департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галини Пахачук, ці цінні папери випущено з відсотковою ставкою 9,2% річних (у третій декаді вересня посадовець заявляла, що їхня дохідність коливатиметься від 7,76 до 9,3%).

«Виплата доходу здійснюватиметься щошість місяців у відділеннях Ощадбанку, починаючи з другого дня після закінчення купонного періоду. Ці дати зазначені на спеціальних відривних папірцях. Розмір доходу за кожним купоном фіксований і становить $23 (тобто за рік фізособа може отримати $46 доходу за свій номінал у $500. — Авт.). Вартість продажу залежить від часу їх купівлі. Що ближчий термін купонної виплати, то вища ціна продажу цих казначейських цінних паперів. Обсяг випуску зобов’язань серії «А», дата погашення яких настане 8 жовтня 2014 року, становить 100 млн доларів», — зазначила вона.

Звісно, що дохід за цими цінними паперами від держави чималий. Проте (і цього не заперечують «батьки» ідеї випуску таких зобов’язань) чимало комерційних банків пропонують навіть вищі ставки за валютними депозитами. Втім директор департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст справедливо вважає, що такі папери, на відміну від депозитів комбанків, захищені державою. Більше того: відкривши рахунок у державному банку, людина може спати спокійно. Адже за будь-яких форс-мажорних обставин казенні установи залишаться під пильним «оком» держ?гарантій.

Купити такі зобов’язання зараз можна лише у 500 відділеннях Ощадбанку (у Києві їх тільки 10). Але якщо попит на них буде таким шаленим, як і першого тижня продажу, то фінустанова за необхідності розширить їхній перелік — у цьому запевнив заступник голови правління цього банку Антон Тютюн.

Зручний  інструмент  легалізації?!

Державні гарантії та висока дохідність — це, звісно, вагомі причини для придбання казначейських облігацій. Але хіба цього досить, щоб прості українці «вигребли» лише за тиждень майже половину обсягу серії «А»?

Старший партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець вважає, що такі цінні папери — один із найзручніших інструментів легалізації своїх коштів, з відсоткового доходу яких не сплачуються податки. «Так, це чудова інституція для легалізації доходів наших державних мужів не те що із витратами, а й із прибутками навпаки. Я абсолютно впевнений, що у наступних деклараціях ми побачимо у більшості чиновників доходи, отримані саме від продажу цих казначейських зобов’язань», — наголошує він.

За суттю з ним погоджується голова комітету з інформаційної політики Українського кредитно-банківського союзу Олександр Новіков, який зазначає, що фактично держава допомогла таким особам легалізувати свої різного роду доходи. Тож, можливо, соціальне походження покупців цих цінних паперів, які стали такими популярними фактично одразу, не таке вже й просте.

Утім, за словами О. Новікова, певна частина коштів (він називає їх матрацними), які скеровуються на скуповування державних казначейських зобов’язань, можуть надходити від звичайних фізосіб (які їх просто притримували вдома, вагаючись, вкладати у депозити чи ні).

Однак чимало чуток, які останніми днями ходять столицею (зі слів начебто одного із топ-менеджерів Ощадбанку), віщують, що скуповують їх здебільшого на великі суми підпільні мільйонери.

Щодо занепокоєння з приводу перекидання грошей з офшорів на скуповування цих цінних паперів, то більшість експертів впевнено відповідають: такого не буде. «Обсяги грошей, на які випущено цих цінних паперів, не такі великі та відповідно привабливі для вкладання в них офшорних накопичень», — вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

Одні  драматизують…

Щодо ризиків купівлі таких зобов’язань, то серед фахівців із цього приводу триває запекла дискусія. Так, Р. Кравець зазначає, що, згідно з нормативно-правовими актами, він не угледів яких-небудь гарантій повернення коштів. Свої висновки юрист грунтував на пункті 13 «Умов  розміщення та погашення казначейських зобов’я?зань», які затверджено постановою Кабміну від 5 вересня, де зазначено, що погашення казначейських зобов’язань та виплата доходів за ними відбувається за рахунок коштів держбюджету.

Р. Кравець упевнений, що у світлі відомого рішення Конституційного суду з приводу соціальних виплат може відбутися так, що такі суми для погашення цих цінних паперів передбачено не буде. Експерт також вважає, що не рятує фізосіб і пункт 15 цих умов, згідно з яким «погашення казначейських зобов’язань та виплата доходу за ними припиняються через рік після дати погашення, зазначеного у сертифікаті». Юрист зазначає, що може виникнути ситуація, пов’язана із  неповерненням вкладених у цінні папери коштів на абсолютно законних засадах, причому без яких-небудь компенсацій.

До того ж деякі експерти вважають,  що вимога надання документів особою (паспорта та ідентифікаційного коду) під час закупівлі цих зобов’язань на суму понад 150 тис. грн та у разі погашення паперів на будь-яку суму є спробою контролювати людей на предмет походження їхніх коштів. А це, на думку певної частини фахівців, дискримінаційно, адже валютні цінні папери не є іменними.

…інші  заспокоюють

Водночас відомий економічний експерт Олександр Охріменко не схильний так драматизувати. На його думку, якщо податки з казначейських зобов’язань не беруть, то з цього приводу і особливо перейматися нічого, адже банк всю інформацію триматиме при собі і жодні звіти до податкових органів скеровувати не зобов’язаний. Так, мусить фінустанова це зробити, щоправда, у разі рішення суду про розкриття банківської таємниці щодо певної особи, проти  якої порушено карну справу.

Так, пересічні українці мають знати, що якщо вони купують цих цінних паперів на суму, меншу за 150 тис. грн, і від них вимагають навіть паспорт, то це порушує вищезгадані умови і вони можуть про це спокійно сказати співробітникові банку. І паспорт так і не викласти з кишені…

О. Жолудь не поділяє побоювання Р. Кравця щодо хистких гарантій держави у справі повернення коштів фізосіб. «По-перше, треба розуміти, що це лише пілотний випуск зобов’язань. Тобто можливі ще корективи у правилах. По-друге, 100 млн дол., на які держава надрукувала цих цінних паперів у першій серії, не є надвеликою сумою, за повернення якої слід так перейматися. Інша річ, якби ми говорили про суми у 10 разів більші. Я впевнений, що нині з питанням повернення грошей проблем не буде», — зазначив він кореспонденту «УК».

Отже, з огляду на такі полярні думки фахівців, кожному з нас треба приймати рішення щодо доцільності придбання валютних цінних паперів особисто. Звісно, невеликий ризик та побоювання є у будь-якій, навіть добре спланованій справі. Проте, як кажуть, хто ризикує, той потім і  п’є шампанське.

Олег ГРОМОВ, Урядовий кур’єр

Leave a Comment

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top

Заказ обратного звонка

    Замовлення зворотного дзвінка