Палки у колеса

Експерти кажуть, що питання видачі номерних знаків, реєстраційних документів на авто надумані, а ось техогляд машин треба поновлювати.

Проблем, пов’язаних із життєдіяльністю автомобільного ринку, останнім часом у нашій країні накопичилося вдосталь, їх розв’язують дуже мляво. Хоча більш-менш вирішено питання стосовно так званого дефіциту автомобільних номерних знаків, але все одно воно пробуксовує. Адже затягується в часі процес не лише їхньої видачі, а й отримання свідоцтв про реєстрацію автомобілів.

Власники дорогих авто протестують проти стягнення з них податку на розкіш — 25 тисяч гривень на рік. Щоправда, таких у нас лише 17 тисяч. А ще експерти ринку одно?стайно заявляють, що технічний огляд автівок варто відновити, бо його скасування щодня робить свою чорну справу — недоглянуті машини дедалі частіше стають причиною ДТП.

Є і гарна новина — з 1 січня 2016 року уряд скасовує додатковий імпортний збір у розмірі 5%. Теоретично це повинно привести до подешевшання залізних коней на 5— 7%. Проте експерти зазначають, що імпортуватимуть лише «екологічні» автівки та машини євростандарту. Тому такі авто можуть не лише не впасти в ціні, а й навпаки подорожчати.

Одне вирішили, друге з’явилося

Але про все по порядку. Всеукраїнська асоціація автоімпортерів і дилерів (ВААІД), за словами її гендиректора Олега Назаренка, підготувала звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням взяти під особистий контроль та «вирішити питання зі штучним дефіцитом автомобільних номерних знаків та своєчасного отримання свідоцтв про реєстрацію автівок у відділеннях ДАІ».

«Через неможливість реєстрації транспорту автоімпортери скоротили митні оформлення. Це призвело до ненадходження до бюджету значного обсягу коштів. І лише поглиблює корупцію в держорганах», — вважає він.

За словами гендиректора ВААІД, у 2008 році при продажу 652 тисячі нових авто на рік всі МРЕВ у повному обсязі були забезпечені спецпродукцією ДАІ. А у 2015-му (коли продаж упав у 15 разів) — до 40 тисяч нових авто, маємо такі проблеми. Це дуже дивно і схоже на лобіювання інтересів певних кіл та корупцію. До того ж, саме ВААІД упевнена в тому, що з цих причин різко впали обсяги реалізації автівок. Так, за їхніми прогнозами, у 2015 році буде продано 40 тисяч машин, що на 55—60% менше, ніж у 2014-му.

Як зазначив кореспонденту «УК» адвокат юридичної фірми (ЮФ) «Ілляшев та партнери» Олександр Денисенко, причина дефіциту номерних знаків, імовірно, крилася у сумнівному тендері на 70 мільйонів гривень, який провело МВС. «Його виграла нікому не відома одеська фірма, яка не має відповідних потужностей. Виникає питання: чому номерні знаки на автівки треба закуповувати централізовано для всієї України і чому вирішувати це питання не можна на рівні області чи району? З практичної точки зору все зрозуміло: центр не хоче випускати грошові потоки з-під свого контролю. Але всі знають істину: чим вища ціна контракту, тим більші корупційні ризики», — підкреслює він.

Що стосується затримки з видачами свідоцтв, то Олег Назаренко каже: її взагалі не може бути. На поліграфкомбінаті «Україна» заявили, що можуть друкувати бланки цих документів навіть 100 і більше тисяч на місяць. Експерт запевнив кореспондента «УК», що ці питання ВААІД збирається обговорювати з керівництвом МВС і його організацію вже запросили до цього міністерства для спілкування.

Багаті теж плачуть

Наступна проблема, яка виникла останнім часом, стосується лише дуже заможних людей, які мають автівки представницького класу (з об’ємом двигуна 3 літри). Вони, згідно із законом про оподаткування предметів розкоші, мають сплачувати щороку 25 тисяч гривень. Проте «нещасні» власники таких машин не хочуть цього робити — вони об’єдналися, тепер їхні інтереси захищає адвокат. За інформацією експертів, цей податок у 2015 році (з початку його стягнення) сплатило майже 70% багатіїв. Як бачимо, на відміну від людей із середніми статками, вони не поспішають прощатися зі своїми кревними.

Експерти пояснюють: якщо податок на розкіш таки скасують, то в країні можуть запровадити інший — екологічний. А він однозначно стосуватиметься всіх без винятку, адже його сплачуватимуть і незаможні власники старих автівок, які забруднюють атмосферу більше, ніж нові.

Олександр Денисенко зазначає, що такий збір, девіз якого «багаті повинні платити за бідних», більшою чи меншою мірою застосовують у всьому світі. «Сплачувати будь-які податки не любить ніхто. Однак робити це значно легше, коли бачиш користь від зробленого внеску: відремонтовану дорогу, побудовану розв’язку тощо. Якщо такий збір скасують, то дірку в бюджеті, яка з’явиться після цього, треба буде чимось закрити. Тому логічно, що це можуть зробити стягуванням екологічного податку, який вже сплачуватимуть усі. Таким чином, хороший девіз в Україні знову зазнає фіаско», — каже юрист.

Автор цих рядків також на боці правознавця. «УК» підрахував, що разом із витратами на адміністрування цього збору держскарбниця отримуватиме до 450 мільйонів гривень на рік. За ці гроші можна побудувати лікарню для дітей з раковими захворюваннями, оснащену сучасним обладнанням.

Утім, керівник юрвідділу ЮФ «Коларес» Арсен Нідзельський (представляє інтереси власників дорогих автівок) вважає, що закон про оподаткування предметів розкоші суперечить законодавству України. «Це дискримінація за майновою ознакою. Тому компанія веде кілька судових справ, намагаючись довести, що цей збір незаконний», — зазначає він.

Олег Назаренко вважає, що спиратися при сплаті податку лише на такі показники, як об’єм двигуна та рік випуску авто, неправильно. «Адже ще є така величина, як пробіг. Хто на це зважає? Як на мене, до цього переліку із 17 тисяч власників потрапили і звичайні автівки, які не належать до представницьких супердорогих моделей», — додає він. Справді, такий підхід залишає за межами оподаткування BMW X5, Mercedes-Benz ML, Porsche Macan, Cayenne, Panamera, Range Rover Sport. Але під його чинність потрапляють фермерський пікап Toyota Hilux або Ssang Yong Rexton.

Проте на пропозицію «УК», щоб спеціалісти, зокрема й із ВААІД, склали правильний перелік, фахівець розводить руками: мовляв, як? І безпорадно просить допомоги у журналістів.

Старший партнер ЮФ «Кравець і партнери» Ростислав Кравець також стоїть на боці юриста із фірми «Коларес». «Податок на розкіш, як і екологічний збір, вважаю штучно надуманими. Це популістські речі. В усьому світі знають: за умови збільшення податків економіка не розвивається». Хоч і тут можна не погодитися.

Нарешті згадали про небезпеку

Ще одна проблема — відновлення обов’язкового технічного огляду автівок. Кермувати машиною — справа доволі небезпечна. Проте чимало експертів упевнені в тому, що і тут слід утримувати своєрідний баланс — втручання держави в контроль за цим процесом має бути опосередкованим. Пан Денисенко нагадує, що у країнах Європи обов’язковому технічному огляду раз на 2 роки підлягають автівки, старші трьох-чотирьох років. «У США такої потреби немає у 13 штатах, а в решті лояльне до цього питання законодавство. Щоправда, строго із техоглядом у таких державах, як Великобританія й Туреччина — там він обов’язковий, роблять його державні установи. В інших країнах техоглядом займаються приватні компанії, яким держава надає спеціальні ліцензії», — резюмує він.

ПОГЛЯД «УК»

У вирішенні цих питань в Україні кожен тягне ковдру на себе. Можливо, саме тому жодна автомобільна компанія, куди по коментар звертався «УК», не хотіла говорити ані слова про проблеми ринку. Вирішувати питання, пов’язані з видачею реєстраційних документів, можна у різні способи. Так, ще у 2011 році лунали думки, що видавати водійські права у нас можуть автошколи, а техоглядом, хоч це може здатися дивним, повинні займатися страхові компанії. Хоча в останньому і є сенс — адже саме страховики займаються випадками сплати коштів після аварій. Фахівці зазначають, що у страхових компаніях повинні бути спеціалісти з автомобільного ринку. Таке є в багатьох країнах. І податки слід зробити чесними і справедливими.

Можливо, треба-таки забрати вагому частину функцій у ДАІ, віддавши це на відкуп приватним компаніям. Тоді буде конкуренція, і можна буде позбутися корупції на цьому ринку.

Олег Громов, УК