Проти трьох найбільших банків, які разом володіють в Україні активами на 150 мільярдів гривень, санкції не ввели.
Україна не ввела санкції проти “Сбєрбанку Росії” Україна оприлюднила перелік антиросійських санкцій. Виглядає він приблизно так: мертві бойовики, російські чиновники, які чхати хотіли на Україну, та кілька іноземних журналістів, які чимось не догодили українській владі.
Про це йдеться в сюжеті програми “Гроші” на “1+1”.
Під час анексії Криму росіяни вправно покрали й українське державне майно. Найбільш відомий кейс – із вишками для підводного буріння, так званими “вишками Бойка”, за які бюджет сплатив майже півмільярда доларів. Здавалося, а що заважає українській владі відібрати щось і у держави Росія? Наприклад, три російські банки – “Промінвест”, ВТБ та “Сбєрбанк”, які разом володіють на території України активами в розмірі 150 млрд грн.
150 мільярдів грошей Кремля могли б опинитися в заручниках української влади. Але, як виявилося, голова Нацбанку Валерія Гонтарева дуже не хоче націоналізації цих активів. Передусім через те, що в неї з росіянами, як і в її “патрона”, – бізнес.
Як не дивно, але чимала кількість російських банкірів досі заробляють в Україні. Санкційний список мав би виправити це недбальство. Чи то заради галочки, чи то просто не помітили, але у список потрапили всього-на-всього 30 маловідомих російських банків, в яких тимчасово заблокують активи. “Агроінвестиційний комерційний банк”, “Банк Москви”, “Байкал-Банк”, “Комерційний банк “Бізнес для бізнеса”, “Комерційний банк “Верхньоволзький”. І решта назв, які українцям мало про що говорять.
“У цьому списку є “Банк Москви”, який також представлений в Україні. Однак немає банку ВТБ, який фактично є власником цього “Банку Москви”. Також немає “Сбєрбанку Росії”, – говорить експерт банківської галузі Ростислав Кравець.
І це далеко не всі фінансові заклади, роботу яких антиросійські санкції, за логікою, мали б заборонити.
“Україна здійснила певні кроки в бік фінансових санкцій проти певних банків. Це, можна сказати, ну, один відсоток від того потенціалу, який вона могла”, – говорить фінансовий експерт Олексій Кущ.
Україна могла задіяти ще один фінансово-санкційний важіль – членство в організації FATF. Вона бореться з відмиванням грошей.
“Якщо говорити про Крим, наприклад, або про окуповані території Донеччини та Луганщини, то всі фінансові транзакції на цих територіях Україна могла б заблокувати саме через систему FATF”, – зазначає фінансовий експерт Олексій Кущ.
І якщо бути об’єктивним, то до санкційного списку мали б потрапити й ті компанії, що ведуть подвійну гру: роблять бізнес в Україні, а разом із тим сплачують податки в країні-агресорі.
