Опитані INSIDER юристи кажуть, що державним установам, які брали кредити в банків “Сім’ї”, доведеться виплачувати борги і надалі.
За часів президентства Віктора Януковича “Всеукраїнський банк розвитку” (ВБР) його сина Олександра активно кредитував державний сектор. Найбільше фінустанову цікавила “Укрзалізниця”. З кожним роком обсяг виданих кредитів залізниці зростав.
2012 року банк ВБР закредитував “Укрзалізницю” (УЗ) на 500 млн грн. 2013-го обсяг кредитів, наданих УЗ банком Януковича, становив майже 800 млн грн. Як писав INSIDER, ця сума перевищила борг УЗ перед ВБР за всю попередню історію.
Цьогоріч ВБР знизив темпи надання кредитів держсектору. За даними “Вісника державних закупівель”, з початку 2014 року банк Олександра Януковича видав кредити “Укрпошті” на 40 млн грн, аеропорту “Бориспіль” – на $6,4 млн та Криворізькому відділу Державної служби охорони – на 90 тис. грн.
З 2013 року до процесу видачі кредитів УЗ долучився “Юнісон банк” Антона та Олександра Клименків.
Олександр Клименко – колишній міністр доходів і зборів, якого прокуратура підозрює в розкраданні 6 млрд гривень із держбюджету.
НБУ видав ліцензію цій фінустанові на початку 2013-го. Того ж року “Юнісон банк” активно долучився до процесу кредитування залізниці. Як повідомляв INSIDER, банк “друзів” Олександра Януковича видав 130 млн грн кредитів залізниці, що становило 100% кредитного портфелю банку.
Сьогодні нова тимчасова влада та правоохоронні органи підозрюють “Сім’ю” Януковича у фінансуванні терористичних угруповань на сході та півдні України. Зокрема, нещодавно СБУ заявила, що масові заворушення в Одесі, які призвели до загибелі людей, були підготовлені поза межами України і профінансовані младореформаторами Сергієм Арбузовим і Олександром Клименком.
INSIDER поцікавився в юристів, що робити з кредитами, виданими банками “Сім’ї”, яку звинувачують у розкраданні держбюджету на сотні мільярдів доларів і у фінансуванні тероризму?
Оксана Кобзар, партнер юридичної фірми FELIX
У державних компаній на цей момент немає юридичних підстав для порушення укладених ними кредитних договорів. Але навіть якщо такі підстави з’являться внаслідок ухвалення якихось спеціальних законів, і державні компанії не повертатимуть кредитів цим банкам, тоді їх вкладники можуть втратити свої депозити. В такому разі збитки держави компенсовуватимуть вкладники, а не особи, котрі спричинили ці збитки. Точніше – вкладники кредитуватимуть державні підприємства.
Для того, щоб створити передумови компенсації збитків держави, насамперед слід хоча б розпочати розслідування. На період розслідувань потрібно взяти під контроль видаткові операції цих банків, щоби ті гроші, які повертають державні компанії, не були використані з метою фінансування злочинної діяльності або виведені з України всупереч закону та інтересам держави і вкладників.
Для цього є механізми – наприклад, арешт коштів у рамках кримінального провадження щодо банку як юридичної особи за статтями 258 – 258-5 Кримінального кодексу. Нацбанк, відповідно до статей 71, 73 Закону “Про банки і банківську діяльність”, також має повноваження здійснювати перевірку банків, зупинити виплату дивідендів та розподіл капіталу в цих банках, обмежити, зупинити чи призупинити їх окремі операції.
Юлія Курило, партнер адвокатського об’єднання “СК ГРУП”
Державні компанії та банки, власником яких є Олександр Янукович і родина братів Клименків, взаємодіють на підставі відповідних договорів, виконання яких є обов’язковими для сторін. Замороження чи будь-яке зупинення виконання таких договорів із підстав належності банків особам, причетним до розкрадання державного бюджету, законом не передбачено.
Водночас українське законодавство надає органам державної влади дієві важелі, необхідні для протидії фінансуванню незаконної діяльності, в тому числі тероризму. НБУ та Державна служба фінансового моніторингу, міліція та СБУ мають повноваження зупиняти підозрілі операції.
Банки осіб, які втекли з країни, мають бути під пильним наглядом правоохоронних структур і регулятора. Усі дії із зупинення фінансування терористичної та будь-якої злочинної діяльності мають реалізовуватися державою винятково в межах законодавства та на підставах, що в ньому передбачені. Цей шлях не простий, потребує часу та мобілізації сил правоохоронних органів та служби фінансового моніторингу, ретельного аналізу операції та доведення причетності певних осіб та/чи фінансових установ до фінансування злочинної діяльності.
Ростислав Кравець, старший партнер юридичної фірми “Кравець та партнери”
У першу чергу правоохоронні органи мають з’ясувати легітимність кредитних договорів, відповідно до яких держкомпанії отримували кредити. У разі виявлення порушень і сама держкомпанія, і прокуратура в її інтересах може звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним. До цього моменту договір повинен виконуватися.
При цьому, якщо буде доведено, що власники і керівники цих фінансових установ не мають бездоганної ділової репутації, а, крім того, ці фінансові установи займаються фінансуванням тероризму, то НБУ, згідно з нормами Закону “Про банки і банківську діяльність”, зобов’язаний зарахувати такий банк до категорії проблемних із подальшим введенням тимчасової адміністрації.
Також НБУ може ввести куратора в такий банк для повного контролю над операціями, що їх проводить банк, із метою запобігти будь-якій неправомірній діяльності, а також виведенню активів.
Богдан Слободян, юрист юркомпанії FCLEX
Здійснення кримінальних проваджень стосовно кінцевих бенефіціарів банків не є підставою для автоматичного неповернення кредитів таким банкам. Досудове розслідування стосовно фізичних осіб – афілійованих власників банків не може розглядатись, як безпосередня підстава для притягнення до відповідальності фінансової установи з декількох причин.
По-перше, законодавство України базується на принципах індивідуальної відповідальності за вчинене правопорушення. По-друге, законодавство України не визначає юридичну особу – банк суб’єктом кримінальної відповідальності. Таким чином для неповернення відповідного кредиту першочергове значення повинна мати доведеність факту використання фінансової установи у виведенні коштів із бюджету, тобто в незаконному збагаченні.
Такі факти можуть бути встановлені лише обвинувальним вироком суду, в іншому разі посилання на ці обставини в господарському спорі не можуть розглядатися.
Доцільним можна вважати накладення арешту на майно банків і подальше стягнення на користь держави акцій, що перебувають у власності обвинувачених осіб. До того ж, на цьому етапі з метою захисту інтересів державних підприємств варто застосувати додаткові правові механізми – визнати ці договори нікчемними чи неукладеними безвідносно до кримінальних проваджень.
Проте застосування усіх названих механізмів можливе в майбутньому та потребує додаткової роботи правоохоронних органів. Повернення кредитних коштів на цей момент є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання без винятків для державних і комунальних компаній.
Юрій Віннічук
кореспондент відділу “Економіка”
INSIDER
